Напишіть, будь ласка казку, яка розкриває значення прислів'я "семеро на одного не чекають".

Жила-была коза с козлятами. Уходила коза в лес есть траву шелковую, пить воду студеную. Как только уйдет - козлятки запрут избушку и сами никуда не выходят. Воротится коза, постучится в дверь и запоет:

- Козлятушки, ребятушки!
Отопритеся, отворитеся!
Ваша мать пришла - молока принесла;
Бежит молоко по вымечку,
Из вымечка по копытечку,
Из копытечка во сыру землю!

Козлятки отопрут дверь и впустят мать. Она их покормит, напоит и опять уйдет в лес, а козлята запрутся крепко-накрепко.

Однажды волк подслушал, как поет коза. Вот раз коза ушла, волк побежал к избушке и закричал толстым голосом:

- Вы, детушки!
Вы, козлятушки!
Отопритеся,
Отворитеся,
Ваша мать пришла,
Молока принесла.
Полны копытцы водицы!

Козлята ему отвечают:
- Слышим, слышим - да не матушкин это голосок! Наша матушка поет тоненьким голосом и не так причитает.

Волку делать нечего. Пошел он в кузницу и велел себе горло перековать, чтоб петь тоненьким голосом. Кузнец ему горло перековал. Волк опять побежал к избушке и спрятался за куст.

Вот приходит коза и стучится:

- Козлятушки, ребятушки!
Отопритеся, отворитеся!
Ваша мать пришла - молока принесла;
Бежит молоко по вымечку,
Из вымечка по копытечку,
Из копытечка во сыру землю!

Козлята впустили мать и давай рассказывать, как приходил волк, хотел их съесть.

Коза накормила, напоила козлят и строго-настрого наказала:

- Кто придет к избушечке, станет проситься толстым голосом да не переберет всего, что я вам причитываю, - дверь не отворяйте, никого не впускайте.

Только ушла коза, волк опять шасть к избушке, постучался и начал причитывать тонюсеньким голосом:

- Козлятушки, ребятушки!
Отопритеся, отворитеся!
Ваша мать пришла - молока принесла;
Бежит молоко по вымечку,
Из вымечка по копытечку,
Из копытечка во сыру землю!

Козлята отворили дверь, волк кинулся в избу и всех козлят съел. Только один козленочек схоронился в печке.

Приходит коза, сколько ни звала, ни причитывала - никто ей не отвечает. Видит - дверь отворена, вбежала в избушку - там нет никого. Заглянула в печь и нашла одного козленочка.

Как узнала коза о своей беде, как села она на лавку - начала горевать, горько плакать:

- Ох вы, детушки мои, козлятушки!
На что отпиралися-отворялися,
Злому волку доставалися?

Услыхал это волк, входит в избушку и говорит козе:

- Что ты на меня грешишь, кума? Не я твоих козлят съел. Полно горевать, пойдем лучше в лес, погуляем.

Пошли они в лес, а в лесу была яма, а в яме костер горел. Коза и говорит волку:
- Давай, волк, попробуем, кто перепрыгнет через яму?
Стали они прыгать. Коза перепрыгнула, а волк прыгнул, да и ввалился в горячую яму.

Брюхо у него от огня лопнуло, козлята оттуда выскочили, все живые, да - прыг к матери! И стали они жить-поживать по-прежнему.

Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько. 
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів.

Відчули ж крилаті мешканці паркового озера наближення холодів ще минулого тижня: поки люди спокійно ніжилися на сонці, лебеді розпочали причепурюватися до зими - чистити пір'ячко, мити шийку, виконувати різноманітні гімнастичні вправи для крил. Хоч і живуть не перший рік у неволі, інтуїція не підвела.За інформацією Вінницького обласного метеоцентру, цього тижня стовпчик термометра може сягнути відмітки шість градусів морозу. Проте птахи і досі залишаються на озері.Директор Вінницького міського ЦПКіВ ім. Горького Володимир Талесник розповів, що лебеді спокійно витримують холоди, проте як тільки озеро почне вкриватися кригою, їх одразу передадуть у Вінницьку обласну станцію юних натуралістів. Там за ними, як і минулого року, доглядатимуть упродовж всієї зими.Водночас директор станції юних натуралістів Ольга Драгомирецька зазначила, що ніяких домовленостей про утримання птахів не було, тож вони не планували забезпечувати зимівлю лебедям. Проте якщо така необхідність виникне, замерзати птахів не залишать. Минулого року лебедів забрали з водойми у листопаді, коли землю скували міцні морози. Загалом, як розповіла Ольга Драгомирецька, лебеді можуть жити на озері, поки його не затягне кригою.