Уяви, що ти зустрівся з товаришем, який повертається з прогулянки в лісі. захоплений красою побаченог, він ділиться враженнями. ти жваво підтримуєш розмову, і між вами зав*язується діалог;

Хтось скаже що карантин це нудно. Не можна виходити на вулицю, зустрічатися з друзями. Але для мене карантин це час зробити всі свої справи та розпочати нові. За карантин я встигла зробити багато чого корисного. Наприклад: я нарешті почала читати книгу, розбірала свій шкаф з речами, до мамі прибрати більшу частину квартири. Я змогла покращити оцінки в школі саме на карантині. І  в інтернеті я знайшла цікаві, недорогі курси і зараз проходжу їх. Я самовдосконалююся. Я покращила відносини з сім'єю, подзвонила всім родичам, з якими давно не спілкувалася. І поки карантин триває я ще встигну зробити багато нових, цікавих, корисних і веселих справ.

1)Приблизно у середині 20 століття близько 1932 року.

2)Де, ід О. Маккей та Емма Рей Рігс одружилися в Солт-Лейкському храмі 2 січня 1901 року, вони були першою парою, запечатаною в той рік. 69 років їхнього подружнього життя є взірцем безкінечної відданості чоловіка й дружини одне одному. Силу їхнього шлюбу відзначали і друзі, і сторонні люди. Сестра Маккей одного разу розповіла таку історію.

«Я супроводжувала чоловіка на освячення будинку зборів у Лос-Анджелесі. Ми зупинилися на бульварі Уілшир, щоб помити машину. Я сиділа на лавці, а Президент стояв біля машини. Раптом десь коло ліктя я почула тоненький голосочок: «Цей чоловік, здається, любить вас». Я здивовано повернулася і побачила симпатичного хлопчика років семи з темним кучерявим волоссям та великими карими очима.—Що ти сказав?

—Я сказав, що, здається, цей чоловік любить вас.

—О, так, він любить мене. Він мій чоловік. А чому ти так подумав?

—Через те, як він посміхається вам. Знаєте, я б усе на світі віддав, щоб мій тато так посміхався мамі»2.

До того як Президент Маккей змушений був пересуватися в інвалідній колясці, він завжди підводився, коли дружина заходила в кімнату, підставляв їй стілець і відчиняв для неї дверцята машини. Він також завжди вітався і прощався ніжним поцілунком. Ця традиція не змінилася і коли обоє вони опинилися в інвалідному візку. Одного разу, коли Президента Маккея везли коляскою на збори, він вигукнув: «Ми мусимо повернутися. Я не поцілував на прощання Рей». Його відвезли назад, щоб він виконав цей ніжний ритуал, який став невід’ємною частиною їхніх стосунків3.

Данину шлюбу Маккеїв віддала молода пара, яка готувалася до одруження. Один із синів Президента Маккея Лоуренс Маккей розповідав про такий випадок.

«Коли батько і мати жили за адресою 1037 Іст-Саут-Темпл [у Солт-Лейк-Сіті], до їхнього будинку під’їхала молода папа-ра, вийшла з машини і сіла на газоні біля входу. Молодий чоловік освідчився молодій дівчині. Як він потім розповідав це комусь із сім’ї, він хотів, щоб їхнє подружнє життя було таким же ідеальним, як подружнє життя Президента Маккея і його дружини

3)не знаю))) сорри