По 2 безсполучникових речення із художньої літератури на правила: 1. двокрапка 2. тире

Двоеточие
в бессоюзном сложном предложении ставится, если:

- вторая часть разъясняет, раскрывает суть того, о чем говорится в первой (можно вставить слова а именно);
Я не ошибся: старик не собирался отказываться.

- в первом предложении есть глаголы видеть, смотреть, слышать, чувствовать и т. п.
Я почувствовал: чьи-то пальцы коснулись моей руки.
Иногда такие глаголы пропускаются, но подразумеваются.
Я понюхал: пахло медом. (= Я понюхал и почувствовал: пахнет медом)
Впрочем, в данном случае, в зависимости от предполагаемой автором интонации возможна и запятая;
Слышу, земля задрожала.

- вторая часть указывает на причину того, о чем говорится в первой (можно вставить союз потому что);
Всю дорогу до зутора молчали: говорить мешала тряская езда.


Тире
в бессоюзном сложном предложении ставится, если:

- во второй части содержится неожиданное присоединение, указание на быструю смену событий;
Игнат спустил курок - ружье дало осечку.

- во второй части содержится резкое противопоставление;
Дуб держится - к земле тростиночка припала.

- вторая часть заключает в себе следствие, вывод из того, о чем говорилось в первой;
Хвалы приманчивы - как их не пожелать.

- в первой части есть указание на время совершения события, о котором говорится во второй части.
(можно вставить союз когда);
Лес рубят - щепки летят.

- первая часть обозначает условие совершения действия (можно вставить союз если);
Любишь кататься - люби и саночки возить.

- в одной из частей есть сравнение с тем, о чем говорится во второй;
Молвит слово - соловей поет.

- вторая часть является неполным предложением;
Я думал - волк.

1. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від займенника. (Сильна і вправна, вона працювала завзято і самовіддано. (В. Сосюра)).

2. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від пропущеного підмета. (Навіки, праведний, заснув. (Т. Шевченко)).

3. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони мають обставинний відтінок (до них можна поставити запитання від присудка чому? за якої умови? незважаючи на що?). (Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук) (відступає (чому?), бо вражена)).

4. Відокремлюються поширені та непоширені означення, що залежать від означуваного іменника, але відділені від нього іншими членами речення (особливо присудком). (Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)).
5. Відокремлюються два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного іменника, якщо перед ним вже є узгоджене означення відсутнє, то відокремлення не обов'язкове. (Прощай, синє море, безкрає, просторе. (Леся Українка)).

Незабудка (твір-опис квітки у художньому стилі)

Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка — незабудка.

Яке ласкаве ім’я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П’ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м’яке, чисте, довірливе. Подивишся на неї раз — повік не забудеш. Адже у ній поєднані разом і краса, і простота, і вічність.