Фонетичний розбір слів-їдкий, блакиттю і памолодь.терміново! 15 ів, за розбір по звуках.

Йідкий
Блакит:йу
Памолод'

Весною жодна чайка не гніздилася на луках,а всі тулилися на островах,як би не було тісно.Люди раділи і сумували,бо було щось не так,і вони не помилились.Весна і осінь  були посушливими:сонце палило пшеницю на полях у людей картоплю і все що росло.Дощів не було,а джерела, які були дуже глибоко, теж кудись зникли.На луках,де колись були чайки можна було ходити в черевиках.Лише на левадах у сажалках було не багато води, бо вони були внизовині і викопані глибоко.З під торфу ще просочувалась вода, і чайки вивели на островах дітей, і раділи воді.Проводжали чайок чи не всим селом і чекали з нетерпінням їх прилету.І кожен, хто жив на леваді,старався зробити копанку,щоб на весні чайки поселилися у нього.
І кожної весни вони прилітали на радість людям, оселялися у того хто цього хотів.А в перший день,коли прилетіли,вони зібралися на Захаровій леваді,ніби всим показуючи хто перший викопав копанку.Захар вітав їх,і показував руками,що вони можуть летіти куди захочуть,ніби він їх відпускав.

1) Я все б зробив за сюю плату,

Та вітри всі порозпускав:

Борей недуж лежить з похмілля,

А Нот поїхав на весілля,

Зефір же, давній негодяй,

З дівчатами заженихався,

А Евр в поденщики нанявся, —

Я к хочеш, так і помишляй!

2) Венера низько поклонилась

І з панотцем своїм простилась,

А він її поціловав.

3) Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,

І море так йому огидло,

Що бісом на його дививсь.

4) Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затинала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцьовали

В дробушках, в чоботах, в свитках.

5) В обох підківки забряжчали,

Жижки од танців задрижали,

Вистрибовавши гоцака.

6) Троянці добре там курили,

Дали приманку всім жінкам,

По вечорницям всі ходили,

Просвітку не було дівкам.

7) Дидона ж мала раз роботу,

Я к з ним побігла на охоту,

Та грім загнав їх в темний льох...

8) Еней же думав, що вже спала,

І тілько що хотів дать драла,

Аж ось Дидона за чуб хвать.

9) Нема на світі мні покою,

Не ллються сльози із очей,

Для мене білий світ єсть тьмою,

Там ясно тілько, де Еней.

10) Вкруг неї полом'я палало,

Покійниці не видно стало,

Пішов од неї дим і чад!

Объяснение: