Вреченнях 1. наша мова соловїна , квітуча , барвінкова . 2. мова духовне багатство народу. 3. рідна мова на чужині , ще милішою стає . написати всі частини мови . якщо незможете , то зробіть тільки два речення . іть дуже потрібно

У якому б куточку землі не опинилася людина, рідний край вона не забуде ніколи. І, звичайно ж, у кожного з нас на Батьківщині є улюблений куточок природи. Це найкрасивіше місце, в якому можна побути наодинці з собою. Для мене це ліс з невеликою річечкою. Чому це місце так притягує? Згадую зимові деньки, коли кружляє метелиця, дерева надягають розкішний білосніжний наряд, світить яскраве сонце. Лісова стежка стає світлою і просторою, під ногами хрумтить сніг. Як приємно побродити по такому лісу, помилуватися його красою, зануритися в свої мрії. Прогулянка приводить на прекрасну галявину, де ми часто проводимо час з друзями. Це мій улюблений затишний куточок.

Добре тут побувати і влітку. Ласкаве сонце, блакитне небо, зелена трава. А як прекрасно тут виглядає горобина! З весни до осені вона ошатна. Кожен день ягоди на ній стають все яскравішими. А потім на лісовій галявині спалахують горобинові багаття. Горять вони довго і опромінюють лісову галявину своєю яскравістю. На веселий бенкет прилітають сюди ватаги дроздів. Хіба не приємно насолоджуватися красою такого куточка природи?

Біля горобини здригається своїм листям осика. Всі ми знаємо, що вона постійно тремтить, як тільки з’явиться хоч невеликий вітерець. Тонкий довгий черешок, до якого кріпиться листова пластинка, сприяє такому стану дерева. Вітер крутить листочки осики так, як захоче, тому вона і тремтить. Дивовижне дерево! Здається, що через його рух ліс просто оживає.

Звичайно, в моєму улюбленому лісі можна знайти й інші чудові місця, але саме ця галявинка запам’яталася мені найбільше. Кожен раз я буваю там з великим задоволенням. Дуже важливо помітити красу рідної природи, вдивитися і побачити її таємниці.

Ще хочу зазначити, що поруч з моєю улюбленою лісовою галявиною протікає річечка, біля якої я провела все дитинство. Якщо придивитися, здається, що річка оточується незвичайним мереживом, яке ніби створене руками майстринь. Це дивовижне мереживо створюють берізки і розлогі верби, зарості очерету й тополі. Прийдеш на таку галявинку, ляжеш на траву і дивишся в небо, довіривши власні мрії хмарам гаючи за тим, як згасають сонячні промені і грають зайчиками в деревах, у воді, у листі.

Улюблений куточок рідної природи — це найпрекрасніше місце для кожного з нас. Це місце заховане від сторонніх очей. Тут можна посидіти в тиші, залишитися зі своїми думками і мріями. А можна посидіти з друзями біля багаття. Природа завжди допомагає нам зрозуміти самих себе. І в рідні краї ми хочемо повернутися знову і знову. Це місце залишиться в серці кожної людини назавжди.

 Явважаю, що на світі дуже мало щасливих людей. Навіть коли ти багатий і успішний бізнесмен, тобі все одно буде чогось не вистачати, наприклад: друзів, сім'ї, підтримки, спілкування, тощо.

Був у мого тата знайомий. Мав декілька десятків фірм у Запоріжжі й отримував з них чималий прибуток. Було у нього багато друзів, дружина и двоє дітей. Нещодавно він збанкрутував. Усі від нього відвернулися: друзі, дружина, знайомі. Наразі його немає в живих, він пішов з життя, не витримавши зради близьких.

Тому я вважаю, що краще знайти справжнє кохання і надійних партнерів по бізнесу, ніж мати багато грошей і "продажних друзів", які оцінюють тебе не за вмістом гаманця, а розуміють, що таке справжня дружба і допомагають у скрутну хвилину життя.

Оце, по-моєму, і є щастя.