Іть відповісти на запитання. 1. які є види речень за метою висловлювання та інтонацією ? 2. що називають основою речення ? 3. за чого пов"язані слова в реченні ? 4. які члени речення називають однорідними ? як вони пов"язуються між собою ?

Речення — це синтаксична одиниця, яка слугує для формування повідомлення і передачі думки. За метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні. Розповідні речення містять у собі повідомлення (У всіх було легко й радісно на серці); у питальних реченнях про що-небудь запитується (Хіба щастя може бути одноманітне?); у спонукальних реченнях виражається спонукання до дії (Розцвітай ти, весно красна! (Нар. тв.)). Усі ці речення можуть бути також окличними, якщо вони виражають радість або сум, здивування або захоплення того, хто говорить (Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Леся Українка)), або неокличними, якщо вони є емоційно нейтральними, тобто додатково не виражають почуттів мовця.

Залежно від будови речення поділяються на прості та складні. Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу (Вибігла на вулицю весела дітвора). У складному реченні можуть бути дві і більше граматичні основи, тобто дві і більше частин. Частини складного речення можуть бути пов’язані між собою за до нтонації та сполучників (Я прибіг додому дуже швидко, але батька вже не було — сполучникове речення) або за змістом, а також інтонаційно (Сонце сяє, пташки щебечуть, бджоли гудуть — безсполучникове речення).

За наявністю головних членів прості речення поділяють на двоскладні та односкладні. У двоскладних реченнях присутні і підмет, і присудок (Над нашим краєм пісня шириться й росте). В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий (Не вчись руйнувати, а вчись будувати (Нар. тв.)).

1. Розповіді, спонукпльні і питальні.

Окличні, неокличні.

2. Підмет і присудок.

4. Це члени речення які відповідають на однакове питання і залежать від одного і того ж слова.Зв'язуються сполучниковим і безсполучником зв'язком

Пропоную скласти такі речення з дієприкметниковим зворотом:1 Квітка, зів'яла ще кілька днів тому, ніби повідомляла, що в домі траур. (зів'яла ща кілька днів тому)2. Захоплений дівчиною, Антон запізнився на автобус. (захоплений дівчиною)3. Здоланий суперником, чоловік відмовився вдруге виходити на ринг. (здоланий суперником)4. Попереджений товаришем, він швидко покинув домівку. (попереджений товаришем)5. На площі стояв народ, зляканий та притихлий. (зляканий та притихлий)6. Здивовані, хлопці пішли геть. (здивовані)7. Навіть жінка, занепокоєна чоловіковою відсутністю, не могла спати. (занепокоєна чоловіковою відсутністю)8.  Будинок стояв занедбаний та чорний. (занедбаний та чорний)9. Постійно стривожений, він йшов, озираючись. (постійно стривожений).10. Розрихлена та розпушена грядка радувала око бабусі. (розрихлена та розпушена)

Природа - це наша мати, тому так важливо оберігати її. Тому що вона піклується про кожного з нас і дарує нам все найкраще з того що має.
  Наведу цікавий  приклад з власного життя. Нещодавно мене дуже вразив один вчинок. Відпочиваючи влітку в лісі, я стала свідком жахливої ситуації. Маленька дівчинка безжалісно ламала гілки дерев і шкодила кору ножем. Коли я запитала її про причину поводження, то вона поскаржилась на поганий настрій. Я вирішила провести з  нею виховну розмову, розповідаючи про те, що вона вчиняє погано, і що природа не винна у її поганому настрої. Вона дійсно засоморилась і попрохала вибачення, обіцючи більши ніколи так не робити. 
  Людина і природа міцно взаємопов’язані між собою і ми повинні  сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем. Цей приклад був наведений не даремно: я хочу щоб кожен з вас задумася над своїм ставленням до природи.