Давня українська хата. Високий поріг, на стінах та вікнах -барвисті рушники, розмальована піч, красуня скриня. Пахне травами...
Як і кожне східнослов'янське житло, українська хата в минулому мала нерухомі меблі, які майстрували одночасно з нею: піл, лави, полиці для посуду, скриня, стільці, дитяча колиска.
В одних регіонах стіни хати білили, в рублених оселях їх мили водою, але по всій Україні - від Карпат до Дону - всередині, а часто і ззовні прикрашали розписами.
Майже четверту частину хати займала розмальована чи оздоблена кахлями піч. Побутує багато прикмет і повір'їв, пов'язаних з нею. Наприклад, якщо запалений уперше вогонь горів ясно, то життя тут буде радісне, якщо тьмяно, дим ішов на хату, то й ладу не буде в
Давня українська хата. Високий поріг, на стінах та вікнах -барвисті рушники, розмальована піч, красуня скриня. Пахне травами...
Як і кожне східнослов'янське житло, українська хата в минулому мала нерухомі меблі, які майстрували одночасно з нею: піл, лави, полиці для посуду, скриня, стільці, дитяча колиска.
В одних регіонах стіни хати білили, в рублених оселях їх мили водою, але по всій Україні - від Карпат до Дону - всередині, а часто і ззовні прикрашали розписами.
Майже четверту частину хати займала розмальована чи оздоблена кахлями піч. Побутує багато прикмет і повір'їв, пов'язаних з нею. Наприклад, якщо запалений уперше вогонь горів ясно, то життя тут буде радісне, якщо тьмяно, дим ішов на хату, то й ладу не буде в
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Есе на тему , , прекрасна мить життя..
Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. А дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом – марнування і не цінування власного життя. А роблячи добрі справи,завжди пам’ятай про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили. Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя. Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.