Могутній народ. в цьому реченні слово "могутній" в прямому значенні чи в переносному?

В прямому значенні.

Я вважаю,що в кожної людини має бути сенс життя. Це має бути те, заради чого ми живемо, дихаємо і робимо різні вчинки, як хороші, так і не завжди позитивні. У кожної людини є особиста думка про сенс життя. Кожна людина по-своєму унікальна і індивідуальна. Немає однакових людей – є хіба тільки схожі. Саме тому навіть у друзів – рідко збігаються думки про сенс в цілях і житті.

Для кожної людини сенс життя різний. Для когось сенс життя полягає в тому,щоб мати сім’ю, виховувати дітей, радіти тому, що ти маєш і цінуєш. Але у когось зовсім різні погляди на цінність: освіта, робота,гроші. А  хтось взагалі не бачить сенсу в тому, що має. Іноді, сенс полягає в тому, що людина хоче бути здоровою і щасливою. Це для неї найбільша цінність. Невипадково у народі є чимало приказок і прислів’їв : « Найбільше багатство – здоров’я», « Хто про здоров’я дбає,тому і Бог допомагає». Проте інколи складається враження, що люди, тільки захворівши, розуміють,що позбавлені чогось надзвичайно важливого в житті. Особливо молодь,яка марнує своє життя , уживаючи наркотики,алкоголь і ще багато чого негативного. Я вважаю, що потрібно жити і радіти своєму життю – адже як чудово жити, не знаючи болю, не бути інвалідом, бути задоволеним і вдячним за те, що бодай живий, і маєш дах над головою, що здоровий і повноцінний. Життя – завжди буде віддзеркаленням того, як ми її сприймаємо всередині себе.  

Отже, можна стверджувати,що  людина має слідувати  за покликом своєї мрії,гідної мети в житті і ніколи її не зрікатися. Кожна людина може стати успішною, якщо захоче і розвине в собі необхідні якост потрібно вірити у свої можливості.

Вліту в селі йдуть жнива,і всі люди,від старого до малого на нивах.Женці за цілий день лише раз сіли ваддихнути і перекусити.Наталка із торби дістала учорашній черствий хліб,до хліба жовте,від сонця,сало.Підобідували швиденько і мовчки,бо ще багато було роботи.За роботою вони і не замітили,що вже вечоріє.Всі заморені, поволі їдуть додому.Наталку, до себе повечеряти за подруга.Вона знає,що Наталка залишилась сиротою і їй нікому приготувати їжу.Повечерявши,Наталка поклала свої шершаві,зморені руки на стіл,і сиділа в задумі.Вона згадувала свою маму...