Напишіть есе про важливімть дотримання норм укаїнської мови есе-це прозовий твір на окрему теиу

Мовлення людини ян представника соціуму загалом чи знавця конкретної професії зокрема тоді можна буде назвати культурним, коли дібрані мовно-виражальні засоби відповідатимуть меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно. А це неможливо без опанування чинних мовних норм.

Сучасна українська мова – мова нормована. Нормативність як найважливіша ознака літературної мови виявляється в тому, що склад словника в ній дібраний із загальної скарбниці національної мови, значення й уживання слів, вимова, правопис й утворення граматичних форм підпорядковуються загальноприйнятому зразку.

Норма – це об'єктивно вироблені, загальновизнані й загальноприйняті мовні засоби і правила їх використання (словозміни, словотворення й утворення речень) у певний період розвитку літературної мови, що розглядаються як зразок для мовлення всіх, хто користується цією мовою. Нормі літературної мови притаманні такі особливості: відносна стійкість, поширеність, загальновживаність, обов'язковість для всіх носіїв мови. Норми не створюються штучно: вони відбивають закономірні процеси і явища, що відбуваються в мові й підтримуються мовленнєвою практикою. У мовленні важливо дотримуватися таких норм:

• орфоепічних: правильна вимова голосних і приголосних звуків у питомо українських словах, правильна вимова запозичених слів, а також окремих граматичних форм слів різного походження;

• акцентуаційних: правильне наголошування загальновживаної та термінологічної лексики;

• орфографічних: правильне написання слів та їхніх частин;

• лексичних: правильне використання слів відповідно до Їхнього лексичного значення, їх сполучувальних властивостей;

• фразеологічних: правильне трактування значення фразеологізмів та їх доречне вживання;

• морфологічних: правила утворення граматичних форм різних частин мови;

• синтаксичних: дотримання порядку слів у реченні, узгодження його складових частин;

• пунктуаційних: правильне вживання розділових знаків у простому і складному реченні;

• стилістичних: правила використання мовних засобів відповідно до обраного стилю.

Норми допомагають літературній мові зберігати цілісність і загальноприйнятість, а також допомагають виконати їй свою основну функцію – культурну.

Серйозний, священний, в*язень, сім*янин, учителька, нічка, присвята, зобов*язання, пом*янути, слов*янський, безправ*я, кількість, діяльність, Ул*яна, Донецьк, Харків, полум*яний, нев*янучий, здоров*я, зоряно, з*їзд, зв*язковий, возз*єднання, дев*яносто, рутвяний, святковий, зав*язка, довір*я, взаємопов*язаний, об*явити, Святослав, національний, святиня, ім*я, зв*язок, молодь, спільний, українці, Кобзар, людські, перед*ювілейний, святковий, нев*янучий, об*єктивний, серденько, майбутнє.
Алексєєв, Артемов, Астаф*єв, Бєлов, Благов, Георгиєв, Гущін, Давидов, Дем*янов, Звягинцев, Звєрєв, Лєсков, Лосков, Лєтвінов, Лук*янов, Лучанінов, Марцинкевич, Мацуєв, Миклошич, Грибачев, Пущін, Бєліков, Тотов, Брагіна, Ільїнський, Татищев, Дорнов, Душин, Євген*єв, Єдлічка, Ісанков, Муромцев, Пугачов, Савельєв, Сухаров, Соловйов.
Організація Об*єднаних Націй, проспект Дружби народів, День учителя, Кобзар, Грінченків словник, франківська кімната, Національний банк, Андріївська церква, Інститут міжнародних відносин, студенське самоврядування, Північний морський шлях, будинок учителя, Різдво, Біблія, Софійський собор, Києво-Печерська лавра, орден Володимира.

Ми колись були малими дітьми, і цікавилися усім. В черговий раз коли ми задали своє питання сусідському дідусю, він розпочав розказувати свою легенду.

У сиву давнину, коли тільки розпочиналося на світі життя, з’явився в одному краю птах Кук, котрий їв інших пташок. Стали птахи мудрувати, як його спекатися. Вирішили, що краще їм переселитися в інші краї, тоді Кук, не маючи чого їсти, здохне.

Так птахи і зробили — полетіли на край світу, а Кука залишили самого.

Минув якийсь час. Вирішили птахи послати когось із своїх подивитися, чи ще живий Кук. Послали ластівку.

Кук, вже добре зголоднілий, забачивши ластівку, напав на неї, але в’юнка ластівка вирвалася з його лабет. Тільки кілька пір’їнок з її хвоста лишилося в Кука. От з того часу хвіст у ластівки наче обрізаний.

Повернулася ластівка й розповіла птахам про Кука. Згодом у рідні краї надумала полетіти зозуля, але вона знесла яєчка і саме збиралася їх висиджувати. За неї інші птахи погодилися пташенят висиджувати. Полетіла зозуля і також застала Кука ще живого, але вже зовсім худого і безсилого, тому стрибнула на нього і одразу заклювала. Полетіла зозуля до пташок і ще здалека закувала:

— Ку-ку, ку-ку!

Птахи повернулися в рідні краї, а зозулиних діток довелося з того часу іншим пташкам висиджувати, бо зозуля відтоді нічого більше не робить, як тільки вихваляється, що заклювала Кука.