(22+11 ів) відредагуйте і запишіть речення, усуваючи недоречні тавтології і плеоназми. 1. я ніяк не міг пригадати, кому дав почитати свою особисту книжку. 2. зустріч було призначено на дев’ятнадцяту годину вечора. 3. відтоді щороку в другу неділю травня місяця святкують свято матері. 4. знадвору було чути крик дитячих голосів. 5. «ми зробимо всю роботу! » — обіцяв я бабусі. 6. у своєму творі письменник відтворив тогочасні суспільні процеси. 7. ми завжди пам’ятаємо і не забуваємо шевченкові слова: «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». 8. праця наших працівників не залишиться непоміченою.

1. Я ніяк не міг пригадати, кому дав почитати свою книжку.  

2. Зустріч було призначено на дев’ятнадцяту годину.

3. Відтоді щороку в другу неділю травня святкують Свято  матері.  

4. Знадвору чути крик дитячих голосів.

5. « Зробимо всю роботу!» — обіцяв я бабусі.  

6. У творі письменник відтворив тогочасні суспільні процеси.  

7. Ми пам’ятаємо і не забуваємо Шевченкові слова: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».  

8. Праця наших людей не залишиться непоміченою.

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гав за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гав за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.