Земле барвінкова, дай мені здоров"я. Назвати нашу землю «барвінковою» міг тільки справжній поет. Таким поетом є Петро Мойсейович Перебийніс. Він написав багато віршів про рідну землю, про природу рідного краю. Його душа тонко відчуває красу довкілля і щиро вболіває за ті тортури, яких їй доводиться терпіти від людської жорстокості та недбальства.
У світі є багато різних країн. І кожна з них приваблива по-своєму. В деяких з них приємно відпочивати, в інших – оглянути пам»ятки, в якихось – підкоряти вершини або ж океани. Але ми завжди повертаємося туди, де нам найприємніше, - додому, в Україну. Вона чарівна й неповторна, її земля – найродючіша, а люди – наймиліші.
Минулися часи, коли флорою опікувалася богиня Флора, а фауною – богиня Фауна. Тепер за все відповідає людина, яка живе на цій землі. Все, що їй потрібно, людина отримує від природи. Кожен з нас скаже, що він любить природу. Можливо, це так, але хто ж тоді розводить в лісі вогнища, від яких вигорають цілі гектари насаджень? Хто залишає сміття на галявинах та в ярах? Хто забруднює водойми пластиковим сміттям? Хто по-браконьєрському підло вбиває тварин? Це людина.
Переглянути таке ставлення до природи, покаятися та почати її по-справжньому любити, стати справжнім господарем на землі теж повинна людина.Ніхто, крім нас, цього не зробить.
І тоді барвінкова земля дасть нам і здоров»я, і їжу, і одяг, і житло – все, що має, віддасть людині.
Нас всіх виховували, коли ми були дітьми. Суспільство посідає важливе місце у житті. Авжеж, люди інколи ображаються, якщо їх виховують, але це того варте.
Наш характер формується ще в дитинстві, при першій зустрічі з іншими. Кажуть, які батьки - така й дитина. Якщо вони не дуже добре поводяться з меншими, то і ті виростають агресивними.
У підлітковому віці багато дітей знущаються над однолітками. Якщо стати жертвою, то можна почати заікатися, бути невпевненим в собі, понизиться самооцінка. Так впливає на нас суспільство.
З людьми треба поводитися нормально, щоб і вони такими були.
Ми завжди вчимося на помилках. Не слухаємо порад від дорослих, все хочемо спробувати самі. Якщо і натикаємося на якусь перешкоду в житті, то вчимося її долати. Такою перешкодою може стати характер вчителя, тоді ми мусимо вчитися не дратувати його. Всяке може статися, коли ми серед людей.
Отак впливає на нас виховання і суспільство.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
твір опис про богдана ступки хто ця людина її зовнішність, що найперше впадає в очі, зріст, волося, риси та вираз обличчя , манера спілкування одяг, що запам'ятовується в зовнішності людини
Богдан Сильвестрович Ступка - видатний український актор. Це дуже гарний та статний чоловік. Зріст Богдана Сильвестровича - 179 см. У актора квадратна форма обличчя. У нього темне волосся, мудрі карі очі, які наче бачать усе наскрізь. Брови густі, чорні, а губи ніжно-рожеві.
Останні роки свого життя Богдан Сильвестрович носив бороду та вуса. З ними він виглядав дуже мужньо. Волосся його з часом змінило колір - голову вкрила сивина. Але до останніх днів актор виглядав дуже сильним, струнким, підтягнутим чоловіком.