1. Усі слова пишуться з подвоєними приголосними в рядку:
А – годинникар, щоденно, беззубий, хвилинний, безмежжя
2. Усі слова написані правильно в рядку:
А – віддати, юннат, священник (за правописом 2019 року слово священник пишемо з двома -нн-), ссати, зрання
Г – возз'єднання, розрісся, священний, узбіччя, навмання
3. На місці пропуску треба вставляти букви в усіх словах рядка:
В – чавунний, неписьменний, притаманний, захланний, гуманний
4. Усі слова пишуться з подвоєними літерами в рядку:
Б – лимонний, виссю, підпілля, еталонний, узлісся
5. Без подвоєння приголосних пишуться всі слова в рядку:
Д – каліграфія, асоціація, масаж, ілюстрація, аташе
6. Без помилки записані всі прикметники в рядку:
В – бездонний, забобонний, качиний, нездійсненний, сонний
7. Усі слова правильно записані в рядку:
Б – будування, суддя, рілля, міццю, наллєш
8. З орфографічною помилкою записано слово в рядку:
Б – віддаль, суцвіття, долар, тераса, лібретто (помилка) ⇒ лібрето (правильно)
9. Усі слова правильно записані в рядку:
Д – змужніння, тваринний, широченний, піднесення, глибинний
10. На місці пропуску треба вставити літеру в усіх словах рядка:
В – роззброєння, співвласник, самовідданий, бовваніти
11. Усі слова правильно записані в рядку:
Б – священник, гостинність, востаннє, здоровенний
Г – багатомільйонний, бездоганний, віконний, туманний
12. На місці пропуску треба писати ще одну літеру в усіх словах рядка:
Б – оббити, переміщення, непримиренний, старанно, військкомат
13. Подовження приголосних відбувається у формі О.в. в усіх іменниках рядка:
В – тінь ⇒ тінню, подорож ⇒ подорожжю, сув'язь ⇒ сув'яззю, сіль ⇒ сіллю, емаль ⇒ емаллю
14. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння літер в обох іменниках рядка:
А – сіножать ⇒ сіножаттю, Січ ⇒ Січчю
15. У формі родового відмінка множини НЕ подвоюються літери в обох іменниках усіх рядків, ОКРІМ :
Г – століття ⇒ століть, почуття ⇒ почуттів
Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
Наші вчителі — дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
На перерві я захоплено розповідаю своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. Лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. Частіше в нас буває п'ять або шість уроків.
Шкільних днів у житті учня дуже багато. Декому може здатися, що вони схожі один на один. Але це зовсім не так. Кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. Я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Діалог на тему чи потрібні мові запозичення?
Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. Кожний народ використовує те, що придумали інші.
Якщо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо кожного дня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походження. Я спеціально знайшов "Словник іншомовних слів" і перегорнув його. І що ви гадаєте? Просто у власній квартирі я знайшов безліч предметів, до яких ми звикли і навіть назви яких здаються нам рідними. Але ж слова "телевізор" і "телефон" мають грецьке і латинське походження: tele (з грецької) означає "далеко", "далекий", video (з латинської) — "здатність бачити", phone (з грецької) — звук. Магнітофон — від грецького magnetis — магніт і phone. У кожній квартирі є диван, а слово це персидського походження. У мене, наприклад, є акваріум, це слово прийшло з латинської мови і означає "водоймище". А ще помідор, каструля, термос, папір.
Якщо звернути увагу на слова, якими ми користуємось в школі, то побачимо, шо тут теж іншомовні слова відіграють головну роль. Більшість назв предметів (біологія, зоологія, ботаніка, географія, геометрія, література) мають іншомовне походження. Наприклад, bio — (з грецької) — життя, logos — поняття, вчення, geo — земля, grapho — пишу, геометрія — землеміряння, ботаніка (від botane — трава, рослина) — наука про рослини, зоологія (від toon — тварина) — наука про тварин. Слово "література" прийшло з латинської мови (від litem — буква).
Завдяки телебаченню, радіо, а зараз ще й Інтернету (слово англійського походження) зв'язки між людьми і мовами поширюються, до нас приходять дедалі нові слова, що відображають факти сучасного життя.