Виправити всі помилки. 1. Незважаючи на дощ, робота кипіла. 2. По вулиці ідуть співаючи дівчата. 3. Не читайте книги лежачи на піску. 4. Ми бігли не чуючи ніг. 5. Сергій говорив не переводячи дух. 6. Жінка йде поволі й, трохи зігнувшись. 7. Вибрала найкращу сукню, але надівши її на вечір не пішла а сіла за комп’ютер. 8. Він стежив за жінкою що зігнувшись під важкими відрами, повними води, переходила вулицю. 9. Вигріваючись на сонці, привільно й владно розтягнувся Дніпро широкою долиною викручуючись поміж горами, вилискуючи піщаними лисинами мілин і зникаючи із зору танув у блакитній імлі, десь аж на обрії за синіми, ледве окресленими контурами гір.

У поезії М.Рильського "Запахла осінь в"ялим тютюном"ми відчуваємо роздуми зрілої людини про те,що ж найголовніше у житті,у чому його принада й щастя.
Художні засоби:
Форма вірша:сонет.
Риторичне питання;"І нащо ж весна нам?"
Епітети:"тонкий туман","пісок рум"яний","свіжі айстри","килим золотий".
Авторський неологізм;"зорюють".
Метафори:"вкриє мудрість голову сріблом","ми тихі та дозрілі","вежі темної гордині","холодну,мовчазну глибінь".
Тема:Стан природи восени-старіння людини.
Ідея:Треба насолоджуватися життям, поки є така можливість.

Як красиво попіл носить по салону.

Возять пацани колами, розпливаються райони.

Ні про що шкодувати немає буду; що залишив, небо приховає.

Знову свобода, я пірнаю з головою.

П'яний, п'яний, п'яний дощ пробирає дрож (по шкірі).

Ти ж в ці небеса більше не прийдеш (о боже).

Неусвідомлений туман палить, як вогонь (походу).

П'яний, гордий хлопчина проебал любов.

Вона приходить без сну.

Нікому не говорить, про що мріє.

Гроші, слова, абсолютної ролі не грають.

З голови хвиля, м'яко кайфом тіло обіймає.

Ой, дурень-дурень, ти нічого не розумієш.

Під величезним синім зливою, де залишилися ми з тобою.

Як же рано ваші діти відлітають за любов'ю.

Але занадто багато цьому житті, щоб знати польотів ціну подруга, я не той, з ким бути хотіла ти.

П'яний, п'яний, п'яний дощ ...

Объяснение: