Які нові деталі додалися до портрета груффала ?запиши його опис у зошит додавши прикметники.Груффало- страшний звір. він має...ікла, ...зуби, ...пазурі. у нього коліна , а на носі бородавка.​

Умовний б виражає дію, можливу за певних умов або бажану. Форми умовного утворюються додаванням до форм минулого часу частки би (б).

Частка б, би в умовному пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би — після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.

Дієслова умовного як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за родами.

Форми умовного найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т. Шевченко).

Рідше вони слугують присудками простого речення, у якому виражене прагнення, бажання:

Морфологічний розбір прикметника

1.Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду) .
2.Постійні морфологічні ознаки:
1)розряд (якісний, відносний, присвійний) ;
2)форма:
•повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є);
•стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду) .
3.Ступінь порівняння (для якісних прикметників) :
•вищий;
•найвищий.
4. Тип відмінювання — група:
•тверда;
•м’яка.
5.Непостійні морфологічні ознаки:
•рід (в однині);
•число;
•відмінок.
6.Синтаксична роль у реченні.

Морфологічний розбір числівника

1.Початкова форма (називний відмінок) .
2.Розряд за значенням:
•кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий) ;
•порядковий.
3.Розряд за будовою:
•простий;
•складний;
•складений.
4.Морфологічні ознаки:
•рід (якщо є);
•число (якщо є);
•відмінок (якщо є).
5. Синтаксична роль.

Іменник

Морфологічний розбір іменника

1.Початкова форма (називний відмінок однини) .
2.Морфологічні ознаки:
•назва, загальна, власна;
•істота, неістота;
•рід (чоловічий, жіночий, середній) ;
•число (однина і множина; тільки однина; тільки множина) .
•відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)) ;
•відмінок.
3.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір дієслова

1.Початкова форма (інфінітив) .
2.Постійні морфологічні ознаки ознаки:
•перехідне чи не перехідне;
•вид (доконаний, недоконаний) ;
•дієвідміна.
3.Непостійні морфологічні ознаки:
б (дійсний, умовний, наказовий) ;
•час (теперішній, минулий, майбутній) ;
•особа (якщо є);
•число (якщо є);
•рід (якщо є).
4.Синтаксична роль у реченні.
Праця людину годує, а лінь марнує. (Нар. тв. ) Годує — дієслово (що робить?) , початкова форма годувати;
дія, перехідне, недоконаний, дійсний, теперішній, 3 особа, однина, жіночий рід, І дієвідміна, присудок

Морфологічний розбір прислівників

1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір прислівників

1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.
Тихо пливе блакитними річками льон. (Коцюб. )
Тихо — прислівник (як?) .
Якісно-означальний;
ступінь порівняння відсутня.

Морфологічний розбір сполучників

1.Розряд за значенням:
•сурядності (єднальний, розділовий, зіставний, протиставний) ;
•підрядності (часовий, причиновий, умовний, мети, допустовий, наслідковий, порівняльний) .
2.Група за походженням (первинний, вторинний) .
3.Група за будовою (простий, складний, складений) .
4.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір вигуків

1.Розряд за значенням:
емоційний, спонукальний; звуконаслідувальний.
2.Група за походженням: первинний, вторинний.