Розповідь про моє улюблене місце відпочинку це моя дача на лівому берез

Дієприкметники (виділені) та їх синтаксична роль

1. Mіж двома шпичастими горами було видно провалля,

/промите дощовою водою/ (Нечуй-Левицький).  

 (частина відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом)  

2. Хлопець замріяно слухав, /розглядаючи високі стожари палаючого заходу/ (М. Бажан).  

   (частина відокремленої обставини, вираженої дієприслівниковим зворотом)

3. Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима, і повіє теплий вітер над pозкованим Дніпром (М. Рильський). (означення)

4. Тремтячі тіні ажурові, /розквітлий/, кидає каштан (М. Рильський).  

    (1 – означення, 2 - відокремлене означення)  

5. Між пожовклими стернями лежить битий осінній шлях. (означення)

6. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини,

/налитої зеленим хлібом/ (М. Коцюбинський).

   (частина відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом)  

Точно ніхто не знає. Так як чені до цих пір так і не дали відповіді на це питання.

Объяснение:

Основною вважається легенда, що нібито від імені його засновника Кия. Я абсолютно не проти цієї легенди, але мені вона видається найменш вірогідною. Достовірних відомостей про існування в VI столітті якогось Кия немає. Згадка про Кия в "Повісті временних літ" носить лише гіпотетичний характер: якщо є міста, які названі на честь їх засновників, то і Київ так само названий на честь його засновника князя Кия, але такого імені як "Кий" ніколи не існувало, так як ні в християнських, ні в язичницьких слов'янських святцях його немає. Можливо, що це не ім'я, а щось інше. Вчені намагаються з'ясувати це...