Фонетична транскрипція : Безпечний, стографувати, підступитись, Липова Долина, носишся, схилити, пругкий, дружній.

Безпечний - [б е з п е ч н и й]

Сфотографувати - [с ф о т о г р а ф у в а т и]

Підступитись - [п` і ж с т у п и т и с`]

Липова - [л и п о в а]

Долина - [д о л и н а]

Носишся - [н о с и ш с` а]

Схилити - [с х и л и т и]

Пругкий - [п р у г к и й]

Дружній - [д р у ж н і й]

Вроді би так

Если растянешь то может получится 2 стр.                                                                                                                                                                               Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа.Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, до людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч:А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба. 
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа. 
Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу. 

Дружба у всі часи вважалася однією з найголовніших людських цінностей і дуже шанувалася. Наприклад у стародавніх скіфів вона навіть підтверджувалася кров’ю: договір про дружбу скріплювався прикладанням один до одного надрізаних пальців друзів. А мораль лицарів ставила дружбу навіть вище сім’ї і кохання. Про дружбу складено багато прислів’їв та існую багато крилатих висловів, серед яких відомим є і таке прислів’я: «Удаваний друг гірший за підступного ворога».На превеликий жаль у сучасному суспільстві дружба стала не такою важливою, як у давнину. Та й сьогодні кожна людина, незважаючи на її соціальний статус, вік та стать прагне мате хоча б одного справжнього друга. Це можна пояснити тим, що саме друг зможе прийти на до у складних життєвих ситуаціях і лише другу можна розповісти багато таємниць, якими людина не може поділитися навіть з коханою людиною чи з сім’єю. Крім того, досить часто дружба допомагає змінитися людині на краще.Але іноді виявляється, що той, кого ти вважав справжнім своїм другом, зовсім не відповідає характеристикам, притаманним друзям. Буває так, що друг тебе зраджує, після цього ти довго не хочеш нікому довіряти. Саме тому і кажуть, що удаваний друг гірше за підступного ворога. Бо коли ти знаєш, що людина – твій ворог, то чекаєш від неї саме ворожих вчинків. А ось коли до таких вчинків вдається твій друг і підступно тебе зраджує у самий відповідальний момент, ти, звичайно, цього не чекаєш і для тебе це буде справжнім ножем у спину.

Та невірний друг і сам приречений до самотності, бо він не розуміє, що кожна людина має потребу у близьких і надійних друзях, яким вона віддає частинку своєї душі і частинку свого серця. Крім того, удаваний друг частіш усього засуджується оточуючими, а його поведінка не відповідає моральним нормам суспільства. Така людина заслуговує на засудження і навряд чи коли у майбутньому стане гарним другом для кого-небудь іншого. Тому хотілось би на все життя оточити себе лише вірними та надійними людьми, тому що зрада ближнього – завжди гірша, ніж нападки зі сторони ворога.

А поки вас не зрадили, треба не забувати про своїх друзів, прагнути якомога більше з ними спілкуватися і були готовими у будь-яку хвилину прийти їм на до Тоді так же само ви зможете розраховувати на своїх друзів. Треба завжди пам’ятати, що дружба – одна з найцінніших надбань людства, а підступність у дружбі – одна з самих великих для людини небезпек.