7. Складним із різними видами зв'язку є речення: А При такому відношенні мені зоставалось тільки одсунути шапку на відповідне місце, криво посміхнутись і, спотикаючись, бігти за нею на вулицю, куди вона мене тягнула з гомоном і сміхом. Б І, завважте собі, вона скрізь і завжди сміялась, ця дівчина з волоссям, як положена бурею золота пшениця. В Що б їй не трапилось, вона перш усього сміялась, ніби була утворена зовсім по другому методу, ніж усі люди. Г Біля будки вартовий; він нічого не говорить нам, але здається, що між нами була довга розмова, після якої краще всього нам одійти собі геть. (З тв. В. Винниченка) 8. Визначте складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв'язком А І от хмарами урочисто, густо обізвалася мідь, вона злякала на позолочених церковних хрестах гайвороння і всюди-всюди порадувала босоноге школярство. (М. Стельмах) Б Наступний день видався зранку туманно-морозним, небо заволочило хмарами. (Є. Гуцало) В Вовка закотило в лісосмугу, він обійняв лапами якусь деревину, навіть учепився в неї зубами, але вітер відірвав його від неї. (М. Вінграновський) Г Добре було б, якби отакий співучий разок намиста впав із неба на землю, прямо мені під ноги. 9. Складним із безсполучниковим і підрядним зв'язком є речення: А Ягорове подвір'я порожнє, щітка в глині стирчить, ніким не торкана, і душу хлопцеві опікає смуток якоїсь гіркої непоправної втрати. (О. Гончар) Б В'юниться стежка поміж очеретами, іде Єлька туди, куди сама стежка веде. (О. Гончар) В Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статись у цьому світі, щось неминуче станеться. Г Кияни, що зі своїх валів гали за цим дикунським розгулом розбою та грабіжництва, здригнулися від думки, що й сам Київ може одного дня поділити долю Нижнього міста. (В. Малик) 10. Шість частин має складне речення: А Низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо, але по тому, як вони час від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з'являлися, Климко здогадувався, що хмари біжать. Б Перше, що побачив Климко, коли розплющив очі, було велике, рівно обведене коло червоного сонця у вікні; воно світило, мов крізь морок, і хлопчик став пригадувати, де він. В Коли ступила між дерева, коли побачила, як по їхньому гіллю згори донизу ллється наче якесь аж туманне сонячне проміння і як у тому промінні мінливо зблискує листя, коли почула вогкий, густий, прілий запах лісу, — всміхнулась, і вже, здається, весь день ота усмішка не сходила з її уст. Г Поза центральною вулицею, де світять чотири газові ліхтарі на все місто, скоро зайде ранній осінній вечір, лягає непроглядна тьма, яку не можуть здолати кволі вогники гасівок, що тьмяно поблискують крізь вікна старосвітських одноповерхових будиночків. (Б. Антоненко-Давидович) 11. Правильно розставлено розділові знаки у складному реченні зі збігом двох сполучників: А Шерхіт очеретів сповнював душу, і коли Яким зрізав ножем першу очеретину, він став заспокійливим гулом. (В. Шевчук) Б Мати брала пучками ягоду, несла до вуст, і, коли роздушувала черешню, то в кутиках уст спалахував сік. В З часу втечі з полону Добриня рідко згадував свого колишнього господаря, навіть зринала, було, думка, що вже ніколи з ним не зустрінеться, що він або загинув під час облоги Києва, або якщо вижив, пішов далі з Батиєм. (В. Малик) Г З того вечора я часто приходив до дядька Себастіяна, і, коли він мав час, ми разом читали якусь книгу, газети чи гомоніли про всяку всячину. (М. Стельмах) 12. Визначте складне речення, побудоване за схемою: [ ], ( ), [ ], а [ ]. А Лось знав, що то тріщить стара гілляка на дубі, всохла, кощава, їй давно вже б треба впасти, а вона не падала, з дивною впертістю тримаючись за стовбур. (Є. Гуцало) Б Серце Єльки зайшлося жалем до цих закурених курявою степів, незграбно-великих, беззахисних створінь, які ще вчора спокійно паслися десь на балках. (О. Гончар) В Зелені стебла жита тягнуться догори так, наче прагнуть напитися не тільки сонячного проміння, а й закропитися живлющими жайворонковими піснями. (Є. Гуцало) Г Дурманом віяло з густих заростей, які двома застиглими хвилями означали нічну вулицю, танучи в повітрі, а з обійсть долинав дух матіоли. (Є. Гуцало)