Відреагувати речення правильно: Ще в глибокій юності він почав писати музику, й ось тільки теперь на його голову звалилася слава

Ще в глибокій юності він почав писати музику , й ось тільки тепер він здобув визнання

Що може математика? Астроному вона допомагає визначити шляхи далеких зірок. Інженер з до математики робить розрахунки реактивного літака, корабля чи нової електростанції. Вченому-фізику математика відкриває закони атомного ядра, а моряку вказує шлях корабля в океані. Словом, математика може все або майже все там, де потрібно що-небудь обчислювати.
  Але з кожним роком у нас з'являється все більше і більше чудових машин: складних верстатів, різних автоматів. Для того щоб добре працювати на таких машинах, треба дуже багато знань. 
З винаходом електронно-обчислювальних машин почалася нова епоха в математиці і багатьох інших науках.
Нам потрібно додати тисячі великих чисел. Якщо додавати числа на папері стовпчиком, то це, ймовірно, займе години чотири. Досвідчений бухгалтер додасть тисячі чисел приблизно за годину. А електронно-обчислювальній машині знадобиться для цієї роботи ... частка секунди. До того ж для перевірки вона виконає обчислення кілька разів. Існуючі швидкодіючі комп'ютери працюють в сотні тисяч разів швидше людини.
Для передбачення завтрашньої погоди потрібно проробити тисячі арифметичних дій. При ручному рахунку два фахівці витратили б на ці обчислення п'ять років, а машина виконала роботу за годину.
Наприклад, у багатьох великих аеропортах комп'ютер замість людини-диспетчера управляє злетом і посадкою літаків. Машина виявляється набагато кращим диспетчером, ніж людина: вона швидше «думає», ніколи не хвилюється, не втомлюється і майже ніколи не помиляється. Виходить, що «з до електронно-обчислювальної машини математика може керувати літаками!
Ніколи ще математика не була настільки всеосяжною і такою потрібною людям наукою, як сьогодні. Про те, якою буде математика завтра, говорити важко. Вона розвивається зараз так стрімко, так часто робляться в ній нові відкриття, що гадати про те, що буде, мабуть, марно. 

У моєму віці слід мати взірець для наслідування. Це своєрідний компас, за яким можна спрямовувати свій життєвий шлях, здійснювати свій життєвий вибір. Я багато думав над цим, і нарешті знайшов ту людину, яку хотів би наслідувати. Григорій Савич Сковорода був не просто видатним науковцем, письменником, релігійним діячем. Кілька деся­тиліть XVIII століття я б хотів назвати “добою Григорія Сковороди”. До творів Григорія Савича належать численні байки, філософські роботи, підручники з етики тощо. Але най­головнішим, на мій погляд, твором цієї людини було, власне, її життя.З молодості й до останніх днів Сково­роду цікавила проблема щастя. Сам він формулював це питання приблизно так: як окрема людина може досягти свого власного щастя? Сковорода шукав вирішення цієї проблеми в царині моралі і релігії. Мені дуже подобаєть­ся те, що філософ шукав відповіді не в книжках і не поринаючи в безодню роздумів. Його життєвий шлях був сповнений зустрічей з людьми. Сковорода аж ніяк не вважав себе розумнішим за інших, і тому радо вступав у суперечки. Згадаємо: “У суперечці народжується істи­на”. Саме за це він отримав прізвисько “український Сократ”.Григорій Савич, вже будучи досвідченим ученим, чима­ло подорожував Україною і країнами Західної Європи. Усюди він умів знайти ті знання, яких, як йому здавалося, у нього замало. У мене викликає захоплення це вміння вчитися, вміння дивуватися світові. Сковорода бачив у людях притаманні їм вади, але завжди вважав людину створінням, гідним Божого задуму.Нинішній світ зробився дещо старшим.

Объяснение: