Скласти схеми речень: А. Зліва співали струмки, що збігали з гір, кожен мав свій голос. Б. Яблуні були дужі, крислаті, вони вкутали сад від поля, а вишеньки цвіли несміливо, наївно, сором’язливо. В. Ця п’єса почалася вже давно, і лиш тепер збагнув я: то вистава, де кожен, збагнувши власну сутність, і дивиться, і грає.

А [ ], (що), [ ]

Б [ ], [ ], а[ ]

В [ ], і [ ]: [ ], (де )

Одного разу у мене трапилась несподівана знахідка: я побачив мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшов ближче і побачив червоний ремінець у нього на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяв Плямка на руки і відніс додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимив його і витер - він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.

    Постукала осінь у моє віконце
 Прийшла золотава осінь-художниця. 
 Прикрашає світ різними барвами. Ніхто не заперечить, що в неї гарний смак. Бо тільки вона може так добре розфарбовувати листя дерев, кущів...
 Осінь - чарівниця! Тільки вона може так майстерно поєднувати у одному листку і червоний, і багряний, і золотий, і ще багато різних кольорів.
 Осінь - найгарніша пора року! Бо коли приходить осінь все навкруги в останнє перед довгим сном вдягає свої накращі сукні та костюми. Все навкруги в мить перефарбовується в веселку... і стоїть так до самої зими.