9. Установіть відповідність між відокремленими членами і прикладами речень, в яких вони вжиті ( 1. Відокремлене означення 2. Відокремлена прикладка 3. Відокремлений додаток 4. Відокремлена обставина А. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. Б. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало на долонях мозолі від шаблі. В. Чого він міг сподіватися дома, зокрема від пана?. Г. Він ішов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливалися кров'ю. Д. От хоч би там, за Дунаєм, недобитки січової руїни звили собі гніздо в Туреччині.

Объяснение:

это очень важно хотя б одно Неправильна характеристика речення Кришився світанок, кришилася криця на друзки, рожеві зими з гаварецьких печей струмували в небо, ламалися мечі й падали долу, щоб потім стати червоним піском. подана в рядку *

Г. складається із 5 частин

В. смислові відношення - одночасність подій

А. безсполучниковий та сполучниковий сурядний зв'язок

Б. безсполучниковий та сполучниковий підрядний зв'язок

Речення А над берегом моря походжає старий Половець, він думає думу, дивиться в бінокль, щоб не проґавити когось чужого, а в береговій печері йде робота. є *

А. складносурядне

Г. складне із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв'язком

Б. складнопідрядне

В. складне із безсполучниковим, сполучниковим сурядним і підрядним зв'язком

Пунктуаційну помилку допущено в реченні *

Б. Батько хай їде орать: його коні знають, а я піду гулять: мене гості чекають.

Г. Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю.

А. Невдача мовби примирила нас з тими, від кого ми досі намагалися відірватись: беремося тепер спільно обмірковувати становище, в яке тут разом потрапили.

В. Брати Блаженки шепотілися між собою, що коли треба буде, вони стануть один до одного спинами.

Несподівано
Ми з сестрою дуже здивувалися. Так як ми завжди шукали пригоди та щось нове ми вирішили швидко піти до сусідів та спитатися їхню думку щодо того, що відбулося уночі. Ми стояли біля будинку і раптом з-за рогу  вулиці вийшов наш старенький дід Петро. Ми вирішили, що він буде перший кого ми будемо допитувати, але він не став з нами говорити, а лише сердито пробурмотів, що нам ніхто не буде відповідати на таке безглузде питання. Ми з сестрою задумалися над цими слова і швидко зрозуміли, що дід Петро досвідчений та говорить діло. з сумними обличчями ми пішли додому