очень Помилку у вживанні збірних числівників допущено врА п'ятеро учнів, шестеро кошенятБ двое санчат, семеро штанівВ семеро книжок, троє дівчатГ одинадцятеро страусів, двадцятеро жирафівД пятеро орлів, семеро горобців14. Правильно поєднано числівники з іменниками в рядкуА два з половиною торгівБ два тижняВ дві десятир відсотківГ два підручникаД два заручника​

Твір «Що таке гідність людини»

Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?

Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.

Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.

Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.

Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною.

Одного дня прийменник вирішив довести свою службовість, тому тишком нишком разом з іменником, займенником та числівником вирішили піти до центра міста. Прийшовши на центральну площу прийменник почав шукати людей, які потребували до Він побачив дівчинку, яка не вміла правильно називати час: вона вважала, що пів третьої це три години ще й половина. Але виявилось, що пів третьої це лише дві години та тридцять хвилин. Далі прийменник допоміг старушці зорієнтуватися у просторі, підказавши їй як доїхати до потрібного їй місця, допоміг хлопцеві вигадати причину, по якій він спізнився на урок, підказав жінці мету з якою вона зайшла до магазину, доповів робітнику про кращій б дії, допоміг іншій дівчинці порівняти двох пташок, підказав я якого матеріалу краще шити штани та навіть знайшов відповідний предмет на який була спрямована дія.

Але якщо б разом з прийменником не було друзів, то він би не зміг так гарно виражати відношення між словами у реченні. Хоча, колись у дитинстві він все ж таки мріяв добути собі самостійного лексичного значення, щоб виступати членом речення, але ця спроба закінчилася невдачею. Згодом батьки пояснили дитині, що бути другорядним членом речення не так то й погано – адже ж без другорядних частин мови людству довелося переживати незручності під час формулювання та вимовляння своїх думок.