Синтаксичний розбір речення. Хай живуть сумління людське, Біблія та воля!

присл.   дієслово.     імен.           прикм.     імен.          імен.

Хай       живуть         сумління   людське, Біблія   та  воля!

Що значить пізнати себе? Такі прості слова, але навіть розтлумачити їх однозначно непросто. Я точно не можу похвалитися тим, що пізнав себе й зрозумів. Часом я й сам дивуюся власним почуттям та думкам. Добре хоча б те, що я не роблю незрозумілих для себе вчинків, тобто контролюю свою поведінку й завжди спочатку думаю, а потім роблю. Хоча, відверто кажучи, іноді з моїх вуст зриваються слова, про які я потім шкодую. Мені допомагає розібратися з цим мама: добре, що я можу про все їй розповісти й поділитися власними сумнівами й негараздами. Вона щоразу каже: «Це в тобі говорила образа» або: «Це в тобі заздрість зараз говорить, це дуже погано». Але ж як відрізнити голос заздрості чи образи, голос твоєї, так би мовити, темної сторони душі від голосу розуму й серця, від справжньої сутності? Мені здається, в цьому може до кілька речей. По-перше, це книжки. Так-так, як би дивно це не звучало, особливо ж тепер, коли багато хто думає, що класична література та поезія взагалі неактуальні, але часто вони стають у пригоді. Наприклад, нещодавно я читав Джека Лондона й у деяких думках та почуттях його героїв впізнавав самого себе! Це було для мене настільки дивним, ніби хтось підслухав мої власні думки й написав про них. Звісно ж, це неможливо, але відчуття було саме таким. Мабуть, через це Джек Лондон — мій улюблений письменник. Я не бував у таких ситуаціях, які описує він, але емоції та почуття, характери, описані в цих творах, дуже і дуже близькі мені. Тому література насправді корисна у непростій справі самопізнання. А ще я намагаюся бути якомога уважнішим до інших. С. Цвейг писав, що той, хто одного разу зрозумів людину в собі, надалі розумітиме усіх людей. А я хочу додати, що той, хто намагається зрозуміти інших, наближається до самопізнання та саморозуміння.Я багато чув про те, що варто жити у злагоді з самим собою, багато чув і протилежного, мовляв, людина, яка задоволена собою, зупиняється у своєму розвитку і не варта нічого. На мою думку, схопити цей нетривкий баланс між жагою розвиватися та змінюватися й внутрішнім спокоєм і любов'ю до самого себе (адже людина, яка не любить себе, не здатна любити інших, це вже точно) — найскладніше.Вийшло так, що своїм твором я поставив безліч питань, проте на жодне з них не відповів. Мабуть, це й природно: для відповіді на подібні питання, вічні питання, часто необхідно багато років, або й усе життя. «Головне — не швидко бігати, а вибігти якомога раніше», — казав хтось із мудрих, отже, головне — не знати відповідь на всі питання, а вчасно ці питання поставити, якомога раніше вирушити на пошуки, ступити на шлях пізнання. Мабуть, це найскладніший шлях з усіх можливих, але й найпотрібніший, бо, не пізнавши себе, неможливо зрозуміти світ та інших людей.

Сьогодні, коли у нашій країні ситуація зовсім не стабільна і російські окупанти намагаються захопити нашу Батьківщину, не залишається нічого,як боротися за свою країну, відстоювати свої права і любити понад усе.Що означає бути патріотом — це значить відчувати патріотизм, відчувати любов у своїй Батьківщині і ставити її інтереси вище своїх власних, це бажання зробити все можливе щоб зберегти її саму, її народ та її культуру, бажання захищати її інтереси і кордони. Ніхто не захистиить нашої держави,поки це не зробимо ми самі - українці. Сьогодні, наші громадяни вже доказали,що вони дійсно патріоти,палкі патріоти України, коли на майдані воювали і навіть покладали життя(
Бути патріотом — значить любити життя, уміти прожити його гідно і цікаво, просто йти вперед своєю дорогою.Бути патріотом - означає поважати себе, відповідати за свої вчинки, слова, поведінку, бо ти є представником своєї нації, ти - країна!Бути патріотом, це значить виховувати в собі перш за все громадські, політичні, державотворчі прикмети: віру в Бога й послух його законам, вірність, твердість, сильновольність та дисципліну...Бути патріотом України — це значить шукати задоволення не в тім, «щоб бути українцем», а в тім, щоб було честю носити ім’я Українця. Але це зовсім не означає, що ми повинні ненавидіти тих хто не є українцями. Нехай патріотизм не приносить нам руїни.
Лише справжні патріоти, об'єднавшись в єдине ціле, підносять культурний та економічний рівень своєї держави, творять нову історію, в якій немає сумних і трагічних дат, а лише чисте і світле майбутнє. Бути чи не бути патріотом - вирішувати кожному. Але жити у своїй країні і не вважати себе її частиною - якось неправильно. Тому,будьмо патріотами нашої України і любімо її всім серцем своїм і всією свою душею.