Визначити зверху над словами всi частини мови. БЕРЕГ ДИТИНСТВА Я — син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини, посилаю їм у далеке минуле своє благословіння, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства. Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Майже все вже розтануло в далекім мареві часу, як сон. Одна лише Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві. Святая, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій. Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.

Пояснення: Старалась писати без помилок, якщо знайдете пробачення :')

Твір:

"Моє ставлення до України"

Україна – моя батьківщина і я пишаюсь тим що я українка. В Україні я народилась, зростаю, навчаюся, звідси мій рід.

Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це Україна. Я дуже люблю свою рідну Україну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнена – труднощі мене не злякають.

Любити свою Батьківщину — це означає не просто мовчки милуватися її багатствами та красою, щоб стати справжнім громадянином своєї країни, треба вивчати її історію, знати й любити рідну мову, з повагою ставитися до державних символів країни, дотримуватися її законів. А ще це означає, що кожен з нас повинен робити для своєї країни щось корисне. Ми поки ще школярі, але в наших силах добре вчитися.

Щоб полюбити свою країну її треба пізнати багато подорожуючи. Я була у селі Петриківка і бачила, як працюють художники. На скляну палітру наносять всі кольори веселки – це гуаш. Спочатку майстриня робить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні. Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.

Очі розбігаються від розмаїття товарів українського виробництва. Обов’язково везеш додому щось на згадку про край де був.

Я мрію, щоб мій рідний край завжди жив у світі і благополуччя, тільки процвітав і робився краще і щоб ніякі негаразди не ставали на його шляху. Я хочу бачити свою країну квітучою, де кожна людина відчуває себе щасливою.

Примерно так:Мені мама робе добро.Моя матуся кожного дня робить для мене щось приємне, вона дарує мені свою любов і тепло. Саме це, я вважаю найбільшим у світі добром. Я дуже вдячна їй за це і тому намагаюсь бути слухняною і вихованою. Ще я хочу згадати про те  добро, яке мені дарують й інші члени родини. Вони дають мені цінні  поради, що дійсно допомагають мені вирішувати багато проблем. 

Я вважаю: добро - це найцінніший скарб, що є в душі кожної людини. І тому так важливо не втрачати його, а просто дарувати рідним і близьким його маленькі шматочкии кожного дня і звичайно ж отримувати його зворотньо.