Одного разу, прогулюючись по парку, я натрапила на пересувну художню виставку робіт відомого сучасного художника Василя Климика. Ця виставка розташувалася на улюбленому місці відпочинку мешканців міста і приваблювала увагу багатьох відпочиваючих. Не залишилася байдужою до картин художника і я.
Найбільш усього серед картин митця мене вразило полотно під назвою «Туман у Поліссі». Незважаючи на досить розмитий туманом пейзаж я розгледіла, що на цій картині зображено привабливе літо, яке знаходиться у самій прекрасній своїй порі – на золотій середині. Коли я дивилася на картину, мені здавалося, що над землею зовсім немає повітря, ні одна травинка, ні один листочок на гілках дерев навіть не ворухнеться, і усе це вкрито густим, як молоко, туманом. А ось небо на пейзажі лагідне та бездонне, немов безмежний океан. Воно прозоре і чисте, ледь зарожевіле, і, здається, що трохи почекавши, ми разом с автором зустрінемо теплий та яскравий сонячний день. Таке враження доповнює ранкове сонце, проміні якого боязко виглядають поза дерев. Але пройде година, і сонце підніметься вище, набере свою силу і розгоне туман. Та поки що сонце сховане за лісом і не відчувається спекоти літнього дня, а ранкове повітря настільки чисте і водночас насичене, що дивлячись на картину, хочеться вдихнути його на повні легені.
Земля навколо вкрита густою зеленою травою, її килим зовсім не звору�ответ:
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Виділіть речення з дієприкметниковим зворотом: А) Вихитуються балагури, скарбом дорогим навантажені. Б) Не малюй мені сонця, як вистиглий овоч. В) І зайчики сонячні грали на грані золоченій книг. Г) Настя спритно сковзнула вздовж колючих снопів. Д) Мальовані човни, а в них – закутані панни. 2. Виділіть речення, у яких дієприкметник виконує функцію присудка: А) Дороги наші мічені вершинами й утратами. Б) Петро дивився на товариша хитрувато примруженими очима. В) Битий небитого везе. Г) Збуджена уява живо малювала перед ним недавно бачені й пережиті картини. Д) Документ погоджений із директором. Е) У бій були введені всі піхотні батальйони. Є) На нивах, як те військо побите, темніють незношені снопи. 3. Виділіть рядки, у яких усі дієприкметники слід писати з НЕ окремо: А) (не) вивчений вірш, (не) засіяні поля, не (сподівана) зустріч; Б) (не) виконана робота, (не) витрачена сила, (не) стихлий шум; В) ще (не) привезений хліб, (не) оброблена селянами земля, (не) перемішана мамою каша; Г) (не) зігріті сонцем сади, (не) виконане домашнє завдання, (не) попереджений про від’їзд; Д) (не) знані досі ніким стежки, (не) здобуте нами село, ще (не) укритий порохом; Е) (не) перемелене борошно, (не) сказані слова, (не) написана пісня; Є) (не) зношені черевики, (не) застелені столи, (не) принесені книги. 4. Установіть відповідність: 1) згорілий, позеленілий, змерзлий; 2) зроблений, рубаний, привезений; 3) квітучий, ревучий, робочий; 4) бажаючий, сіючий, в’янучий. А) пасивні дієприкметники теперішнього часу; Б) активні дієприкметники теперішнього часу; В) пасивні дієприкметники минулого часу; Г) активні дієприкметники минулого часу; Д) дієприкметники, що перейшли в прикметники. 5. Знайдіть правильно побудоване речення: А) Переходячи видолинок, нас у дорозі застав дощ. Б) Відспівавши цей концерт, нам аплодували глядачі. В) Хлопці прибігли до фінішу, захекавшись. Г) Приїхавши в місто, нас вразила краса його будівель. Д) Повернувшись з прогулянки, уроки робилися легко. 6. Виділіть речення з дієприслівниковими зворотами: А) І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину. Б) І виросло жито у колос, увібравши і сонце, і зливи. В) Лиш хто народу рідного не любить, піде по світу тихим жебраком до щастя шлях загубить. Г) Вчуся оптимізму в зерняти – упав на камінь, то й там роди. Д) Дуже мені прикро, що тобі так не вдалися твої канікули. Е) Річка плине, берег рвучи, далі, далі попід кручі. Є) Запаливши пожежу на сході, сонце довго вагалося – виходити чи не виходити. 7. Укажіть речення, у яких неправильно поставлені розділові знаки при дієприслівниковому звороті: А) Світанок став над гони хмурі, туман піднявши з-над води. Б) Артилеристи-сорокап’ятники, супроводжуючи піхоту, власноручно тягли всю ніч свої гармати. В) Так рік у рік двічі на день, стоячи на колінах, я молився до святого покуття. Г) Я склавши докупи долоньки х до ікони, повторюючи слова молитви. Д) Щоразу, приїжджаючи на Провідну неділю, не оминаю нагоди відвідати печище. Е) Тут можна ти цілий день, зі своїми жалями й болями не зустрівшись із живою людиною. Є) Хіба що зрідка на сусідній вулиці літній чоловік, несучи кілька буханців хліба. 8. Установіть відповідність: 1) жевріючи, допомагаючи, садячи; 2) зажмуривши, зціпивши, зашкіривши; 3) закрадаючись, дивлячись, засміявшись; 4) весело вистукуючи по рейках. А) дієприслівники із постфіксом -ся (-сь): Б) дієприслівниковий зворот; В) одиничний дієприслівник; Г) дієприслівники доконаного виду; Д) дієприслівники недоконаного виду. 9. Виправте помилки: Не дивлячись на біль, дякуючи підтримці, слідкуючи за пресою, слідуючи прикладу, виносячи подяку, виступаючий із доповіддю, відпочиваючий, домінуюче вживання, знаючий міру, зростаючі ціни, плаваючий графік, справа в слідуючому. Повернувшись додому, мені захотілося відпочити. Завдання виконано правильно, вивчивши теоретичний матеріал. Екскурси в минуле, які часом сягають вражаючої емоційної сили, стаючи похмурим символом фашизму. Перебуваючи в різних куточках планети, співробітництво між ними продовжувалося.
1. Малий ⇒ менший (проста ф., вищий ступінь) ⇒ більш/менш малий (складена ф., вищий ступінь) ⇒ найменший; щонайменший; якнайменший (проста ф., найвищий ступінь) ⇒ найбільш/найменш малий; менший за всіх (складена ф., найвищий ступінь).
2. Вузький ⇒ вужчий (проста ф., вищий ступінь) ⇒ більш/менш вузький (складена ф., вищий ступінь) ⇒ найвужчий; щонайвужчий; якнайвужчий (проста ф., найвищий ступінь) ⇒ найбільш/найменш вузький; якнайменш вузький; вужчий над усе (складена ф., найвищий ступінь).
3. Широкий ⇒ ширший (проста ф., вищий ступінь) ⇒ більш/менш широкий (складена ф., вищий ступінь) ⇒ найширший; щонайширший; якнайширший (проста ф., найвищий ступінь) ⇒ найбільш/найменш широкий; якнайбільш широкий; ширший за всіх (складена ф., найвищий ступінь).