Скласти по одному реченню з кожним словосполученням: 1. загоїти рани 2. музичне училище 3. дільничний лікар 4. натиснути на гальма 5. воєнне училище 6. домашня адреса 7. доводити теорему 8. потрапляти в ціль 9. навчати мови 10. гаряча кава 11. брати участь 12. навколишнє середовище

1. Не ворушись, ти ще слабкий и треба, щоб твої рани загоїлися.

2. Куди ти хочеш вступати - до університету чи до музичного училища?

3. Дільничний лікар призначив мені ліки.

4. Швидше тисни на гальма, інакше вони нас наздоженуть.

5. Якщо ти закінчиш воєнне училище з відзнакою, я куплю тобі машину.

6. Тут вказана невірна домашня адреса, перевір ще раз.

7. Щоб відповісти на це запитання, треба довести теорему.

8. А ти влучно стріляєш, усі твої постріли потрапили в ціль.

9. Я вважаю, що навчати мови - це дуже важка праця.

10. Я ніколи не п'ю гарячу каву ввечері.

11. Я не очікувала, що вона буде брати участь у конкурсі краси.

12. Наше навколишнє середовище страждає від людей, бо вони його забруднюють.

 Коли людина народжується, вона відразу потрапляє у світ звуків. Людська мова - це теж звуки. Найріднішими для малюка стають звуки, які він чує при народженні. Зазвичай це мова його батьків, вимовлена з любов'ю і ніжністю. На якій мові співає колискову пісню мати, та мова і буде головним у житті для малюка. Тут не головне, яка мова - англійська або французька. Тут головне - які емоції були вкладені при проголошенні звуків. Навіть якщо людині призначено жити в іншій країні, він всерівно буде любити свою першу мову. Ми не можемо обходитися без мови. Вона потрібна нам для спілкування. Часом досить додати міміки або жестів, щоб тебе зрозуміли. Є люди, які не чують, але  вони теж користуються мовою жестів. Вони знайшли для себе прийнятний варіант спілкування. Якщо-б мови не було, її варто було-б придумати. Адже це невід'ємна частинка життя. Тому мова для нас, як повітря. Без нього людина не змогла-б бути повноцінною особистістю

Опис теми: Жіноче літо, теплі деньки й ранима краса осінньої природи лісу. Художній опис картини Левитана "Золота осінь".Золота осінь.Пейзажі Исаака Левитана часто називають шедеврами. Він не просто зобразив знайомі многим пейзажі. Іноді говорять: "Художник оспівав красу природи". Це вираження означає, що у свої картини він вклав всю силу любові. Картини Левитана дійсно повні любові до рідної природи. Вони схожі на гарну музику й на витончену поезію. Дивлячись на картину Левитана "Золота осінь", згадуєш і музику російських композиторів, і кращі рядки російської поезії про осінь. "Очей зачарування", "у багрець і золото одягнені ліси" - ці слова Пушкіна дуже підходять до "Золотий осіни".На полотні ми бачимо характерний російський пейзаж. Спокійний день у середині осіни. Сонце світить, але вже не так яскраво. Перед очами відкривається російський простір: поля, гаю, ріка. Синє з білими хмаринами небо на обрії сходиться з лінією лісу. Вузька річка з невисокими берегами перетинає картину вертикально, допомагаючи ока глядача побачити перспективу. Чіткими вертикальними мазками художник показує рух водиПеред нами березовий гайок. Береза - дуже мальовниче дерево. Левитан, як і багато художників, любив берези, часто зображував їх у своїх пейзажах. Осінь уже офарбила природу у свої осінні кольори: жовтий, золотавий жовтогарячий. Вони такі яскраві, що спочатку здається: вся картина написана різними тонами жовтого кольору. Але це лише на перший погляд. Придивившись, ми бачимо, що й трава на передньому плані ще зелена, тільки початку жовтіти. І далеке поле, за яким видніється кілька сільських будинків, ще зелене. І гайок на правом бережу ще бадьоро зеленієтьсяАле наша увага прикута до саме до жовтих берізок. Їхнє листя тріпотить на вітрі, переливається як золото в сонячному світлі. У пейзажі немає сумуй, навпаки, настрій умиротворене, спокійне. Це золота осінь. Вона зачаровує красою