Зберіть два синонімічних прислів'я

ответ:1) Слоіо Як стріля вилетить не спіймаєш.

2)Ще не сказав, вже рис розсипав.

Объяснение:

ответ:Слово як стріла вилетить не спіймаєшь

Объяснение:

Моя рідна земля – благословенна Україна. Важким і тернистим був її шлях. Віками люті вороги хотіли позбавити нашу неньку мови, нації та мрій. Та піднялась вона із колін, кинувши додолу вороже ярмо. Сьогодні вона є спільним домом для велетенської родини, у якому лунає ніжно-мелодійна українська пісня.

Моя Україна – це золотисті пшеничні коси і небесна блакить, це край, де «сміються плачуть солов’ї», це тихі зорі і ясні води…Не уявляю я матінки-годувальниці без синьооких волошок в житі та червонощоких маків, без калинового намиста та вербової гілки, без цілющого барвінку та розмаїття мальв…І так хочеться, щоб моя рідна земля завжди мала свого господаря, який дбатиме про її долю, щоб залишити у спадок нащадкам могутню державу із славною історією та з національними звичаями і традиціями.

Нелегкі часи випали на долю неньки-України, тому вона із мольбою на устах благає нас згадати про неї, відбудувати, відновити і запитує: «Хто ж то зробить, як не ви – пагінці тисячолітнього дерева мого роду?»

А й справді, саме нам вершити майбутнє української нації, зміцнювати коріння родинного дерева і примножувати багатства рідної землі. Ми, нащадки славного козацького роду, йдемо по світу у священних вишиванках, у яких і біль український, і зітхання, дівочі мрії і сподівання, і вкотре доводимо усім, що ми – є, що дух українського народу живе!

Квітчаста рідна Україно, ми, діти твої, зробимо усе для того, щоб множився цвіт нашої нації. Ось побачиш: ми розбудуємо тебе працею хліборобів і вчених, вчителів та лікарів, поетів та композиторів. Золоті коси рідної матінки будуть заквітчані успіхами її синів і дочок. З’являться нові винаходи, втіляться у життя мрії, підвищиться добробут народу. Заквітує наша земля рясними садами, наповниться дитячим сміхом, стане щасливим та радісним майбутнє, бо наша ненька – Україна у вінку калиновім!

Дід Свирид, або ж Свирид Опанасович сільський дід. Живе собі в селі, тримає хазяйство, любить поговорити про політику і про те, як раніше люди жили. Дід Свирид – маска популярного блогера й автора п’ятитомного проекту «Історія України від діда Свирида», з якого дві книжки вже доступні для читачів. Дідова "Історія" - книга народна, адже була написана на вимогу багатьох тисяч читачів блогу Свирида Опанасовича. Фірмовий стиль автора - суворе дотримання історичної правди, яка подається в легкій і дотепній формі розповіді сільського дідуся. Історичні події сповнені гумору і тонкої іронії. Особливістю авторського жанру є оживлення історичних героїв в форматі діалогів та залучення читачів до аналізу історичних подій.

З книгою можна ознайомитися у читальному залі центральної бібліотеки, к. 305.

Объяснение: