картина є. лещенка "крізь снігову завісу" зображує один із зимових днів. здається, всю ніч лісом гуляла хуртовина. природа стоїть, засніжена. десь встає сонечко. воно осяює все навколо. білий сніг бринить від променів. ось до своєї домівки, в дупло, стрибає по гілочках білка. занурені по пояс у сніг, біжать олені. зимівля - важкий час для тварин.
картина є. лещенка здається мені казковою. на ній переважають білі та рожеві барви. і це не дивно. адже білий - це колір могутньої зими.природа на полотні не виглядає змученою. навпаки, вийшло сонце. стоїть погожий зимовий день. лиш лісові звірі ходять у пошуках харчів. полотно є. лещенка викликає у мене почуття спокою, радості та страху за життя.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Згорніть» інформацію, подану в уривку, до рівня: а) питального речення; б) називного речення; в) тези; г) стислого конспекту; д) інформативного реферату. спостереження – це навмисне й цілеспрямоване сприйняття зовнішнього світу з метою вивчення й відшукання смислу в явищах. спостереження вважають найбільш елементарним методом, що виступає, як правило, у комплексі з іншими емпіричними . можливості методу спостереження обмежені. він дає змогу виявити лише зовнішні ознаки, зовнішні вияви фактів, проте внутрішні процеси залишаються для спостереження недоступними.
патріотизм – це любов та відданість батьківщині, це особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, традицій. існує безліч визначень цього поняття, яке ж обрати? досить складно виокремити одне, адже всі правильні, чи не так? відповідь дуже проста: кожний особисто повинен для себе обрати, сформулювати власне визначення, на власні очі побачити вияви патріотизму.
нещодавно їхала в автобусі і, як часто буває, без пригод не обійшлося. проїжджаючи повз побудову нових мостів через дніпро, один чоловік в нетверезому стані почав голосно кричати: «от украинцы, за сколько лет не могут мосты построить». більшість пасажирів вступили з ним у палку суперечку, доводячи, що українці нічим не гірші за інших, що хоч наша країна й не така розвинена як хотілося б, але в іншому місці вони й не уявляють свого життя. парадоксальним став той факт, що всі розмовляли російською, але ж відстоювали честь свою й своєї держави.
ось так, виходить патріот – це не тільки той, хто говорить рідною мовою, не той, хто всюди кричить: «я люблю свою країну», а ще й той, хто своїми вчинками хоч якось виявляє свою любов до батьківщини, хто виховує в собі переможне почуття гордості, той, чиє життя стає життям свого народу! будемо сподіватися, що вогники патріотизму все більше розгорятимуться у серцях українців, що кожен буде впевнений у собі, у світле майбутнє, що зробимо все аби мрії стали реальністю!