Синтаксичний розбір : овіяна степовими вітрами, стоїть на березі лиману хатина

Привіт, олесю! як твої справи? - привіт, аня! в мене все погано! минулого вівторка я зробила величезну помилку. - де саме? - в моему гуртку є один хлопчик, який мені дуже не я про нього постійно говорила нісенітниці своїм подругам і ми чимало сміялися над ним, але після тренування мені стало дуже сильно розболілася голова, а мої подруги покинули мене сказавши мені: "вибач, але ми тобі не , справляйся сама! ". і знаєш що? мені допоміг той хлопчик, якого я називала поганими словами. тоді мені так було соромно! я зрозуміла, що не головне, як він одягнутий, яка в нього зовнішність, а головне його внутрішній світ! - ого! я завжди вважала, що зовнішність це головне, але завдяки тобі я зрозуміла, що зовнішність не грає таку важливу роль, як внутрішній світ. дякую тобі! - зупинись! я теж це зрозуміла тільки минулого вівторка, так що немає за що мені дякувати! краще ходімо я тебе познайомлю з тим хлопчиком? ! - ходімо!

ми не уявляємо нашого столу без запашного хліба. в нього вкладено багато клопіткої праці людей різних професій. хлібина приходить довгий шлях з лану до наших домівок.

    спочатку селекціонери виводять здорове та якісне зерно. потім готують землю та засівають його на неосяжних просторах. поливають. зерно проростає. незабаром заколоситься нива золотим колоссям. тоді до роботи приступає комбайнер. він за великої машини збере дорогоцінне зерно, відділить його від полови. верткий млин змеле його на муку. у хлібопекарнях з неї спечуть смачні хліб, булки, коровай. вони появляться на полицях наших магазинів. 

    у хліб вкладено багато праці. є хліб – не бути голоду. тому бережно ставтесь до хліба!