5-7 речень з діалективними словами із повісті "земля " кобилянська

схопилася жваво на рівні ноги і пригадала собі щось. там, у стодолі на снопах, забула волічку[1][12

[1][12] волічка — шерстяні нитки для вишивання.)

 

 

вона стояла бліда й гляділа напіввистрашено, напівглупкувато і лише з натугою видобувала слова до відповіді, коли до неї звертався хто з яким-небудь словом. мала на собі шовкову ріклю[1][16],  довгий, новий, багато вишитий кожух із звисаючими кутасами[2][17]. 

[1][16] шовкова рікля — шовкова в різних смугах сукня без рукавів, з станком (половиною плахти), пришитим до спідниці.

[2][17] кутаси — китиці на одежі для прикраси.

 

окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут, на полях, два бурдеї[1][25]. в одному мешкав усе хтось зимою й літом, у другім заховувались бджоли, а в стайні, що розклалася близько коло тих пивничних мешкань[2][26], розжився їх прекрасний товар. за стайнею дальше стояли стоги із збіжжям і конюшиною. там білівся невеликий чистий тік. все се лежало, мов у плиткому кітлі. подальше розрісся лісок, ніби город[3][27].

[1][25] б у р д е й — землянка.

[2][26] пивничні мешкання — землянки.

[3][27] город — сад.

 

Явважаю, що для чистоти в місті, звичайно, багато робиться. щоранку на роботу виходять двірники, замітають вулиці, двори, сквери та парки. потім сміттєвози вивозять відходи з кожного контейнера, з кожного під’їзду. уявляєте, що було б, якби всього цього не робили? місто просто потонуло б в опалому листі, пляшках, обгортках, зламаних речах та кухонних очистках! інша справа, що двірники працюють, а інші городяни їм роботи. невиховані люди сміття де попало, мимо урн. таких людей, на жаль, багато. от місто і виглядає брудним, засміченим.а от якщо кожна людина перестане жбурляти на асфальт недопалки, кидати на газони порожні упаковки, «ховати» в кущах пластикові пляшки, то в місті стане чисто. як за чарівної палички! але так має чинити кожен городянин. не треба кивати один на одного та говорити: «а чому я? нехай сусід дбає про чистоту! ». потрібно зробити своїм особистим правилом дотримання чистоти не тільки у себе вдома, але й у місті. чистота нашого міста залежить від совісті кожного його мешканця. думаю, якщо кожен городянин буде думати про екологію, то не буде в місті сміття. і не тільки центр міста, а навіть околиці стануть чистими. а також вдасться вирішити й інші проблеми екології міста. наприклад, поменшає диму із заводських труб і вихлопів автомобілів, що забруднюють повітря в місті. або отруєних вод від заводів та фабрик, які псують воду в річках та джерельцях нашого міста. головне – не буди байдужим та зробити те, що в наших силах.

Снує багато прислів'їв та пісень про те, що таке дружба, яка вона повинна бути і про поведінку справжнього друга. однак повноцінне уявлення про це поняття має лише той, хто був другом і мав його. справжній друг - людина, якій можна довіряти. якщо відбувається щось серйозне, що залишає за собою враження, незабутні відчуття або гіркий досвід, то про це можна розповісти другу. він у свою чергу підтримає і поділиться своїм досвідом або думками з цього приводу у відповідь. він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти - в цьому і полягає дружба. у довірі і підтримці нема кого вузького маленького світу. варто розуміти, що дружба - розкіш. знайти її непросто, а це означає, що друзів багато бути не може. "не все те золото, що блищить" - говорить народне прислів'я. на життєвому шляху можна зустріти десятки хороших знайомих, які будуть з вами люб'язними, ввічливими, навіть , якщо це знадобиться. але розкажуть вони про невдалий життєвий досвід, особистих питаннях і проблемах, "тарганах в голові"? тому не варто плутати дружелюбність і послужливість з дружбою. ще один важливий елемент дружби - безкорисливість. справжній друг ніколи не стане наживатися на ваших ідеях, почуттях, планах і грошах. на своєму життєвому шляху я зустрів тих, кого можу назвати своїми друзями. знайомих було багато, але друзів у мене всього двоє. ми намагаємося проводити разом якомога більше часу. "друг пізнається в біді" - говорить народна мудрість. я ж вважаю, що дружба пізнається і в радості. за роки нашої дружби разом ми зустрічали чимало радості і горя. і за цей час звикли у важкі моменти ділити біль і горе на трьох, а в хвилини радості - множити її натроє. я б хотів, щоб і мої знайомі, як і я, дізналися, що таке справжня дружба.