Ть будь ласка! мені треба діалог на тему: запрошення подруги в гості до бабусі в селом на тиждень. ! нужно диалог на тему: запрошення подруги к бабушке в село на тиждень.

безцінна кожна мить життя… ні на що не проміняю осінній шепіт голих лип, дотик метелика, скрипучий сніг, котрий сипав усю довгу ніч, і сизокрилу хмару літньої грози, і квітучі сади, які зводять з розуму своїм ароматом весною. безцінним є повітря, яким я дихаю, і вода, якою втамовую спрагу. безцінний соловейко на калині та жайвір у небі. кожна мить життя – прекрасна і захоплююча.  

життя тільки здається декому коротким, насправді воно – довге, а ще – широке, а ще – глибоке, як могутня ріка. життя стає неосяжно великим, коли навчаєшся отримувати насолоду від будь-якої його миті, від найменшої дрібнички.

якщо відверто радіти своїм близьким, кожній хвилині спілкування з ними, якщо не стомлюватися любити і мріяти, якщо захоплюватися кожної миті – життя подарує свою благодать і вічність. ніколи не чекатиму від життя якогось чуда: чудо мені вже дано – я живу. уявіть: мені, як і вам, пощастило народитися! і це була перша щаслива миттєвість з їх безкінечної низки.  

як сказав колись безсмертний гете: »велич людини   в тому, що вона   - єдине з усіх створінь, здатне перетворити мить у вічність».

        пропоную скласти такий веселий діалог:

- привіт, оленко. як справи? тільки кажи швидше, бо я до школи йду.

- привіт, марусю, все добре. а чого ти так пізно йдеш до школи?

- чого це пізно? зараз же сьома ранку!

- ти помиляєшся, оленко. зараз сьома вечора.

- та невже. і дійсно, на телефоні написано, що зараз дев’ятнадцята година.

- як ти могла ранок з вечором переплутати?

- сьогодні після тренування я прилягла подрімати. а коли прокинулась, вирішила, що вже ранок.

- то ти й поснідати встигла?

- уяви, так. оце дивна історія сталась.

- навпаки не дивна, а дуже весела. вертайся скоріш додому,  бо скоро стане темно. та й школа вже зачинена.

- дякую, дуже добре, що тебе зустріла. на все добре!

- бувай!