Андріївська церква, твір з однорідними членами речення

Займенник— повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. відповідає на питання хто? , що? , який? чий? . в українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком. прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.

Легкий - легший - більш/менш легкий - найлегший  - найбільш/найменш легкий.

Довгий - довший - більш/менш довгий - найдовший - найбільш/найменш довгий.

Доповнення: для утворення форми найвищого ступеня для посилення можуть вживатися префікси що-, як- : щонайвеселіший, якнайвеселіший. Для утворення складеної форми найвищого ступеня до слів найбільш, найменш можуть додаватися префікси що-, як-: якнайменш складний, щонайбільш веселий. Також при утворенні складеної форми найвищого ступеня до прикметника вищого ступеня порівняння можна додавати слова: за всіх, від усіх, над усе: дорожчий над усе, веселіший за всіх.