1)какой тип деления характерен для клеток 2)каковы характерные признаки меристемической ткани? ? 3) в чем отличие первичной мерестемы от вторичной? ?

Меристема-образовательная ткань,особенностью ее является отстутвттвие вакуолей,делится митозом как и все ткани

К числу охраняемых в регионе относятся многие лекарственные растения - мать-и-мачеха обыкновенная, термопсис якутский, одуванчики Куваева, якутский, ленский, полутрубчатый и Жуковой, родиолы четырехраздельная и розовая, медуница мягкая, душица обыкновенная, пион Марьин корень.

Встречаются здесь редкие декоративные виды – солончаковая астра обыкновенная, купальницы азиатская, одноцветковая и крючковатая, шлемник байкальский, рододендроны золотистый и камчатский, прострелы аянский и Турчанинова, купена душистая, адонисы аппенинский и весенний.

Среди охраняемых – несколько жителей водоёмов и болот – шилолистник водяной, стрелолист обыкновенный, рдест сибирский.

В Красную Книгу занесены несколько кустарниковых и древесных видов, а также некоторые лианы - спиреи извилистая и иволистная, рябинокизильник Позднякова, ивы Алексея Скворцова, сизоватая, дарпирская, красноплодная, жилколистная, прямосережчатая, круглолистная, Сапожникова и миндальная.

Объяснение:

сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку. Фенотип формується на основі генотипу, опосередкованого низкою зовнішньосередовищних факторів — феногенезу. У диплоїдних організмів в фенотипі проявляються домінантні гени.

Різні фенотипи особин у популяції двостулкового молюска Donax variabilis.

Фенотип-сукупність зовнішніх і внутрішніх ознак організму, придбаних в результаті онтогенезу (індивідуального розвитку).

Незважаючи на явне суворе визначення, концепція фенотипу має деякі невизначеності. По-перше, більшість молекул і структур, кодованих генетичним матеріалом, не помітні в зовнішньому вигляді організму, хоча є частиною фенотипу. Наприклад, саме так йде справа з групами крові людини. Тому розширене визначення фенотипу повинно включати характеристики, які можуть бути виявлені технічними, медичними або діагностичними процедурами. Подальше, більш радикальне розширення може включати набуту поведінку або навіть вплив організму на навколишнє середовище та інші організми. Наприклад, згідно Річарду Докінзу, греблю бобрів також як і їх різці можна вважати фенотипом генів бобра.[1]

Фенотип можна визначити як» винос " генетичної інформації назустріч факторам середовища. У першому наближенні можна говорити про дві характеристики фенотипу: а) число напрямків виносу характеризує число факторів середовища, до яких чутливий фенотип, — мірність фенотипу; б) «дальність» виносу характеризує ступінь чутливості фенотипу до даного фактору середовища. У сукупності ці характеристики визначають багатство і розвиненість фенотипу. Чим багатовимірніший фенотип і чим він чутливіший, чим далі фенотип від генотипу, тим він багатший. Якщо порівняти вірус, бактерію, аскариду, жабу і людини, то багатство фенотипу в цьому ряду зростає