Сопоставьте идеи, которыми руководствовались создатели послевоенного народного театра и театра абсурда. Как вы считаете, почему осмысление опыта своего

Идеи театра абсурда, который возник в конце 1940-х – начале 1950-х годов в заключалась в изображении «маленького человека», потерянного, беспомощного перед судьбой, охваченный паническими настроениями. Среди основателей этого направления были драматурги Э. Ионеско и С. Беккет. Они заявляли: «Мир лишён смысла, реальность – ирреальна», люди «блуждают в хаосе, не имея за душой ничего, кроме страха, угрызений совести... и сознания абсолютной пустоты их жизни» (Ионеско), «время даётся человеку на то, чтобы состариться...» (Беккет).
В пьесах этих авторов нет сюжета, действия. Герои всё время сидят в ожидании кого-то (гостей – в пьесе Ионеско «Стулья» или неизвестного персонажа, который так и не появляется, - в пьесе Беккета «В ожидании Годо»), находятся в мусорном ящике («Конец игры» Беккета) и т. д. Любые усилия, устремления, сама жизнь представляются им лишёнными смысла.
С другой стороны в конце 1940-х — 1950-х годов во Франции был создан Национальный народный театр. Его возглавил Ж. Вилар. Этот известный актёр и режиссёр видел свою задачу в том, чтобы театр «повернулся лицом к ведущему актёру современности – народу», «был бы доступен всем». В 1947 г. Ж. Вилар организовал в Авиньоне фестиваль французского драматического искусства, который затем стал ежегодным.
Спектакли проходили под открытым небом у стен средневекового папского дворца и были рассчитаны на самую широкую аудиторию. В этих постановках сложилась труппа Национального народного театра. В нём работали получившие европейскую известность актёры Ж. Филип, Д. Сорано М. Казарес. Театр привлёк массового зрителя (его зал вмещал 2700 человек). При нём были организованы ассоциации народного зрителя, абонементы на спектакли выдавали на предприятиях. Опыт народного театра получил распространение во многих провинциальных театрах страны.
Мне кажется, возникновение различных взглядов на человека и общество у этих художников определяется их личным опытом и собственным восприятием мира. Один показывал одинокого человека и создавал спектакли не всем понятные, второй создавал спектакли для массового зрителя, понятные и доступные всем.

відповідь: людське життя непередбачуване і швидкоплинне. кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. і найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.

та що ж таке щастя?   багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… ось таке повинно бути щастя. саме про нього я мрію.

сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. ми всі робимо вибір. для багатьох мрії так і залишаються мріями. але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. у мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.

не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. кожен з нас мріє про краще життя. але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. адже найголвніше – залишатися людиною. людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо іншому. також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.

але річ не лише в освіті. я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також є відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. як кажуть, немає межі досконалості…      

ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. адже я не усвідомлюю себе без моєї батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.

тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.

пояснення:

прихват из-за перепада давления или дифференциальный прихват происходит в результате воздействия перепада давления, вызванного увеличением веса столба бурового раствора, на бурильную колонну, прилегающую к проницаемому пласту с отложенной на нем фильтрационной коркой. во многих случаях наличие прихвата инструмента объясняется воздействием перепада давления. прихват вследствие перепада давления обычно возникает в то время, когда колонна неподвижна, например, при наращивании или во время проведения внутрискважинных исследований. в этом случае на наличие прихвата указывают такие признаки, как возможность проведения полного цикла циркуляции при том, что движение бурильной колонны ограничивается только растяжением и закручиванием.

дифференциальный прихват возникает при наличии двух условий:

1) гидростатическое давление бурового раствора превышает давление прилегающего пласта

2) наличие пористой, проницаемой породы