Назовите 5 любых изобретений первобытного человека. как и почему они изменили его жизнь?

Огонь согреться, готовить пищу, защищаться от хищников.

орудия труда людям охотится, заниматься сельским хозяйством

изобретения из глины , посуда людям обустраивать жилье

рисунки на скалах, в пещерах

шалаши, из бивней мамонтов и шкур зверей

приручение животных для собственных нужд

Так, поділяю думку, адже на даний момент люди багато досягли в розвитку і потрібно розуміти, що розпочинали вони з життя в печері.

Наведемо приклад - на сьогоднішній час у людей є інтернет. Приклад розпочинається з дуже важливого для нас на цей день, адже ми 90% свого життя проводимо саме там, а раніше люди цього не мали. Перший в світі Інтернет зародився зі створенням дослідної комп'ютерної мережі, яка отримала назву ARPANET. Її основним завданням була комутація пакетів Агентства перспективних дослідницьких проектів Міноборони США. Передумовою до створення такої мережі став запуск штучного супутника Землі в СРСР у 1957 р.

Ми повинні дякувати їм за це та якщо добре вчитися, можна досягнути набагато більшого, без чого люди не зможуть існувати і будуть дякувати нам, і також людство буде продовжуватись розвиватись.

(ко­гда в Ев­ро­пе впер­вые воз­ни­ка­ет идея не­пре­рыв­но­го мор. пу­ти в стра­ны Вос­то­ка) до сер. 17 в. (ко­гда од­ни мор. пу­ти в эти стра­ны бы­ли уже от­кры­ты, а от­но­си­тель­но дру­гих ус­та­нов­ле­но, что они, ес­ли и су­ще­ст­ву­ют, не мо­гут иметь прак­тич. зна­че­ния). В за­ру­беж­ной лит-ре встре­ча­ют­ся др. да­ти­ров­ки, обыч­но сер. 15 – сер. 16 вв. Тер­мин «В. г. о.» ус­ло­вен, од­на­ко для его ис­поль­зо­ва­ния есть ос­но­ва­ния: ни­ко­гда важ­ней­шие гео­гра­фич. от­кры­тия не со­вер­ша­лись с та­кой ин­тен­сив­но­стью и не име­ли та­ко­го зна­че­ния для раз­ви­тия Ев­ро­пы и все­го ми­ра, как в этот пе­ри­од. С кон. 20 в., на­ка­ну­не и во вре­мя празд­но­ва­ния 500-лет­них юби­ле­ев от­кры­тия Аме­ри­ки и мор. пу­ти в Ин­дию, во­круг ро­ли В. г. о. раз­вер­ну­лась ост­рая по­ле­ми­ка. В ча­ст­но­сти, об­ществ. дея­те­ли и учё­ные ря­да стран Лат. Аме­ри­ки, Азии и Аф­ри­ки от­ка­зы­ва­лись «празд­но­вать на­ча­ло сво­его уг­не­те­ния» и от­ри­ца­ли сам тер­мин «от­кры­тие», за­ме­няя его «встре­чей куль­тур» или «со­кры­ти­ем» од­ной куль­ту­ры дру­гой.