Сочинение на тему "кем я хочу стать"

На свете существует большое количество профессий. повар, шофер, космонавт, учитель, менеджер и многие другие. каждая профессия хороша по-своему. у каждой есть свои плюсы и минусы. выбирая свой путь, нужно руководствоваться прежде всего своими стремлениями, тем, к чему тебя тянет, чем бы ты хотел заниматься и приносить пользу себе и обществу. второе правило при выборе профессии – это учет своих возможностей, особенностей темперамента и состояния здоровья. я, например, в детстве мечтал стать космонавтом. но, подрастая, я узнавал, что космонавт должен обладать крепким здоровьем. различные заболевания, даже незначительные на ваш взгляд, являются серьезным противопоказанием для полетов в космос. ведь там человек находится в экстремальной обстановке. поэтому я не могу стать космонавтом. у меня слабое здоровье. потом я мечтал стать учителем. важная и необходимая всем профессия. но однажды мне подарили щенка. я давно мечтал иметь собаку. и моя мечта сбылась. как я радовался этому маленькому комочку. мы быстро подружились с рексом и были не разлей вода. но однажды случилась беда. мой рекс заболел. он смотрел на меня жалобными глазами, а я не мог ему ничем . вскоре приехал вызванный мамой ветеринар. я наблюдал, как врач оказывает рексу . потом я ухаживал за своим псом, выполняя все рекомендации доктора. тогда именно я понял, кем стану в будущем. я буду ветеринарным врачом. ведь это так здорово – нашим маленьким любимцам, спасть их жизни, как нередко делают они, причем совершенно бескорыстно. тогда, во время болезни рекса, я практически ничего не знал о профессии ветеринарного врача. я всего лишь выполнял рекомендации. но теперь я многое узнал об этой профессии. я могу оказать первую своему четвероногому другу. да и соседские нередко приходят ко мне, чтобы узнать, что происходит с их любимцами, почему они плохо едят, или какая еда полезнее, какие витамины нужно давать весной или зимой. я с удовольствием советы, потому что многое уже прочитал о работе врача для животных. постоянно интересуюсь тем, как определять, здоров ли ваш маленький друг или болен, какую первую нужно оказать при различных симптомах. но самое главное – я уверен в выбранном мной пути. я знаю, что принесу пользу, занимаясь лечением зверей.

Яхочу стать учителем что бы учить детей давать им знания

Пода́рок — вещь, которую даритель по собственному желанию безвозмездно преподносит в полное владение с целью доставить удовольствие, пользу получателю подарка. Подарок имеет сходное значение с даром и пожертвованием. Но как правило, преподнесение подарка связано с каким-то поводом: определённым событием, обычаем или праздником. Поводы к подарку бывают самые разные. Самые распространённые из них:

обычаи и праздники (день рождения, юбилей, Новый год, свадьба, Рождество, День святого Валентина);

выражение признательности, благодарности;

выражение любви или дружбы;

выражение сочувствия;

выражение симпатии.

(нз ли правильно ответила)

ответ:Загалом прозу В.Бикова поділяють на воєнну і побутову. Хоча справжній талант непересічного майстра проявився саме у повістях на воєнну тематику, поставивши твори письменника серед шедеврів антимілітаристичної психологічної прози про другу світову війну.

Саме любов, котра народжується і перемагає, перемагає і в смертоносному вирі, зачавши нове життя, є магістральною проблемою кращої повісті В.Бикова „Альпійська балада" (1963) - твору, що завоював велику популярність не тільки у республіках колишнього Союзу, але й за рубежем. „Альпійська балада" В. Бикова - твір про кохання, кохання велике і прекрасне, яке в умовах смерті народжує життя. Саме тому автор і назвав свою повість „баладою".

Сюжет твору не позбавлений пригодницького начала: в основі його - втеча з концентраційного табору, розташованого в австрійських Альпах. Волею випадку, відстоюючи власну гідність у конфлікті з есесівцем, Іван Терешко здійснює чергову втечу з фашистського  полону (усі попередні закінчувались невдало). Утікач виходить переможцем зі спущеними в погоню вовкодавами, хоча сам залишається з незагоєними від укусів ранами на нозі. Його супутницею випадково стає італійська дівчина Джулія, котра, скориставшись ситуацією, теж втікає з табору. Іван, що спочатку бажав усамітнитись від нав'язливої попутниці, стає ніби мимоволі опікуном беззахисної дівчини... Пригодницьке начало поступається далі лірико-романтичному і жертовно-героїчному: осмислюється традиційна вже, але невичерпна в художньо-філософських вимірах проблема „кохання і війна", витоки якої у древніх епосах, у багатьох шедеврах світової класики, у якій порушувалась чи то патріотична, чи то визвольна, чи то революційна тематика.

„Альпійська балада - це гімн коханню, що нерозривно поєднане із моральним стоїцизмом простої людини, радянського солдата, дух якого не зламали найжахливіші умови гітлерівського полону, зради і малодушність деяких своїх співвітчизників (коли герой ще на початку війни втікав з полону і переховувався в українській хаті, він знову попадає у руки фашистів через підлість кума господаря, через бажання пристосуванця-обивателя прислужитись окупантам), приниження, фізичні муки і сама смерть, що стала порятунком для дорогої тепер людини - ще зовсім недавно чужої і незнайомої іноземки. Були надії на звичайне людське щастя, яке можливе в умовах миру: війна, програна гітлерівцями на Сході, йшла поступово до свого завершального кінця.

Радянський полонений Іван Терешка, родом із Білорусії, разом з друзями розробляє план втечі із табору смерті. Для цього намагались підірвати бомбу, яку есесівці наказують розібрати. Ситуація загострюється. Іван, захищаючи свою людську гідність, кидається на охоронця, який фізично і морально знущається над в'язнем. Виснажені голодом і нелюдськими умовами дехто з полонених, користуючись сум'яттям, виривається у загадкову й загрозливу невідомість альпійських лісів і гір.

Це визначає першу колізію (власне сюжетну лінію) - боротьбу людини за свободу, протистояння фашистським переслідуванням. Саме тут і окреслюється духовно-моральна стійкість полоненого солдата, простого хлопця з білоруського села Терешки - маленької людини війни, котра у буденному подвигу підніметься до небуденної, сакральної величі.

Першу колізію поглибить друга - головна, яка і визначить провідну ідею твору: любов і жертовність сильніші за смерть, вони відкривають людині справжній смисл життя, роблячи її могутньою і прекрасною, дають можливість пізнати щастя навіть серед перенесених страждань, серед жорстоких випробовувань, є важливими факторами в осмисленні краси і величі світу, котрий потребує порятунку від земного зла, від руйнівних сил мілітаристського безумства, молоху війни.

Почуття, стан душі, життєві цілі і мрії героїв у повісті метафорично асоціюються з природою, з краєвидами Альп, контрастними в своїй основі, несучих знаковий у художньому розумінні смисл.

Вершини гір, укриті снігом, ніби уособлюють холодний подих смерті. І багаті квітами й різнотрав'ям, життєдайними дарами природи розкішні неповторною красою альпійські луки.

Саме на них спізнають щастя кохання (до цього вони були просто втікаючими в'язнями з табору знищення) Іван та Джулія - представники різних народів і соціальних станів (юнак був простим колгоспним трактористом з далекої і загадкової Білорусі, дівчина - донька заможних італійців, антифашистка за переконанням). Серед цієї мальовничої екзотики зароджується і нове життя. Тепло і життєдайність лук з розкішними маками дарують блаженство і незвідану радість, ті найщасливіші життєві миті, котрих їм більше не доведеться пізнати: незабаром Іван загине, даючи можливість врятуватися Джулії,  котра ще й не могла знати, що у ній зародилось нове життя -  син, якого і назве в честь батька (тобто, італійський нечто ве

Объяснение: