Книга : тайна реки злых духов автор : владимир корчагин мне нужны глава 9-15 главы написать по 1 главе краткий пересказ о чём говорится главное в такойто-то главе заранее, жду вашей .

Проблеми добра і зла у романі панаса мирного "хіба ревуть воли, як ясла повні? "
твір відомого українського письменника панаса мирного "хіба ревуть воли, як ясла повні? " багатопроблемний. і однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла. виходячи з позицій народної моралі, якої дотримувався, до речі, і письменник, якою керуємося і ми, добро завжди прекрасне, а зло — потворне, огидне, бридке, хто б його не вчинив. народне прислів'я стверджує: зробив добро — не кайся, зробив зло — зла й сподівайся.
саме зла, а не добра більше зазнав у своєму житті головний герой твору чіпка варениченко. і "віддячив" громаді тим самим — злом і навіть іще більшим. із довірою, відкритим, щирим серцем входив чіпка у людський світ і одразу ж наштовхнувся на образу й глузування. "байстрюк", — вигукують услід чіпці та сміються з нього і малі, і дорослі. але чим же завинив чіпка перед громадою? тим, що батько його був двожоном, людиною з темним минулим? але ж ми не можемо обирати собі батьків, як не можемо і не повинні відповідати за їхні провини. та цього не хоче визнати сільська громада. тут найперше визнають честь, тому спочатку й питають людину, чи чесного вона роду? саме цим і не міг похвалитися чіпка. із несправедливістю і злом він зустрівся дуже рано: на вулиці діти не приймають його до гурту, обзивають і ображають. у добру, вразливу душу хлопчика закрадається озлоблення. хлопець був приречений на самотність. а самотність — страшна річ. людей, які прихильно ставилися до нього було обмаль: баба оришка, дід улас, грицько. навіть рідна мати, вічно заклопотана, уся в роботі, не могла приділити належної уваги синові, і, стомлена, часто гримала на нього. під впливом людей, , тяжкого життя чіпка починає переконуватись, що скрізь панує неправда і насильство однієї людини над іншою. все це і викликало у нього прагнення боротьби. "і росло лихо в його серці і виросло до гарячої відплати, котра не знала ні впину, ні заборони". почуття ненависті загострюється тоді, коли бородай вигнав чіпку зі свого двору. зіткнувся чіпка з жорстокою соціальною несправедливістю і тоді, коли в нього обманом відібрали землю. не зміг він домогтися правди в суді. "скрізь скрізь, — шепотів він. — куди не глянь, де не кинь — усюди кривда. сказано — великий світ, та нема де дітися. коли б можна, увесь би цей світ виполов, а виростив тоді б, може, і правда настала".

Напишу сегодня про трагедию шекспира "король лир", которую перечитала недавно. наверное, все знают, о чем она, это вечная проблема отцов и детей.
вкратце про сюжет. король лир имеет троих дочерей и хочет разделить между ними свое королевство. две дочери подошли к нему со льстивыми речами, третья не стала делать этого. в итоге лир отдал все, что имел, двум первым дочерям. а дальше, как и следовало ожидать, он смог убедиться, что плохо знал своих детей, что льстивые слова часто ничего не значат.
параллельно с этой в произведении разыгрывается еще одна драма. у графа глостера два сына, один законный, другой - нет. незаконный сын стремится к власти и богатству, он совершает ради этого много бесчестных поступков.
это произведение написано в 1605 году, но как же понятны нам все эти события, поведение героев, горькое разочарование старых отцов! ведь в современной жизни мы часто слышим подобные о детях.
воспитание - процесс длительный и сложный. наверное, никто не знает, как нужно воспитывать детей правильно, чтобы не было таких ситуаций. почему одни дети почтительны и , а другие думают только о себе, ведь они выросли у одних родителей в одинаковых условиях.
все это сложно и насущно, и встречается в жизни и королей, и простых людей.
и шекспир напоминает нам об этом, он показывает, к чему ведет такая недальновидность.
произведение написано ясным и понятным языком, читается легко и с интересом. совершенно не чувствуешь, что это написано несколько столетий назад. тема современная, автор словно знал, что проблемы эти вечны.
рекомендую всем почитать эту грустную и задуматься, как сделать так,

чтобы старость не тяжелым грузом,
мудростью бы на сердце легла.
подробнее на отзовик: