Том Сойєр – звичайний хлопчик, жартівник і пустун. Йому не до смаку життя зразкового хлопчика зі зразкової сім’ї, життя "за правилами" суперечить його бунтарському духові. Він непосида, вигадник і фантазер. Начитавшись історій про сміливих і відважних розбійників, які борються за справедливість, допомагають слабким, Том шукає пригод у реальному житті. Він романтик. Хлопчик сам наповнює своє життя подіями, незважаючи на всі застереження дорослих, його не лякають небезпеки, він радіє своїм витівкам. Для нього життя – продовження улюблених книг та ігор. Том готовий щодня "здійснювати подвиги", йому ніколи нудьгувати, він безжурний і меткий.
Герой наділений здатністю бачити в буденному надзвичайне. Том уміє дивуватися звичайним, здавалося б, речам і подавати подію в непередбачуваній інтерпретації. Так, грандіозними подіями у його житті стають втрата зуба, фарбування огорожі. У світі Тома багато таємниць і пригод. Том – надійний товариш, він уміє зберігати таємниці і по-справжньому дружити. Недаремно кращим другом Тома є "вуличний хлопчисько, безпритульник" – Гек Фінн. Том – розсудливий, благородний і сміливий. Він уміє подолати страх, узяти себе в руки і не впасти у відчай. Незважаючи на юні роки, у нього є почуття відповідальності. Це виразно виявилося у розповіді про те, як Том разом з Беккі – дівчиною, в яку він закохався, – заблукали у печері. Хоробрість, мужність, кмітливість і рішучість – ці недитячі риси вдачі Тома до йому вибратися разом із Беккі з печери.
Пошаговое объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
рассмотрим два случая: a делится на p; a не делится на p.
1) a делится на p;
тогда используя сравнения запишем:
a ≡ 0 (mod p);
ap ≡ 0 (mod p);
или ap ≡ a (mod p).
в этом случае теорема доказана.
2) a не делится на p;
рассмотрим числа a, 2a, - 1)a (*).
покажем, что эти числа разные остатки при делении на p. очевидно, остаток также не может быть 0.
докажем от обратного.
пусть какие-то два числа ka, na имеют одинаковые остатки при делении на p (пусть k> n). тогда разность ka - na делится на p. значит (k - n)a делится на p. но a не делится на p, а разница k - n меньше p и отлична от нуля, потому также не делится на p. мы пришли к противоречию - наше предположение, что числа (*) могут давать одинаковые остатки при делении на p ошибочно. запишем это:
a ≡ r1 (mod p);
2a ≡ r2 (mod p);
(p - 1)a ≡ rp - 1 (mod p);
используя свойства сравнения перемножаем предыдущие сравнения. так как всего множителей p - 1, а все остатки при делении на p разные, то справа будет (p - 1)!
ap - 1(p - 1)! ≡ (p - 1)! (mod p);
(ap - 1 - 1)(p - 1)! ≡ 0 (mod p);
но (p - 1)! не делится на p, так как p - простое, а все множители факториала меньше p. значит (ap - 1 - 1) делится на p.
(ap - 1 - 1) ≡ 0 (mod p);
ap - 1 ≡ 1 (mod p);
ap ≡ a (mod p);
что и требовалось доказать.