Из пункта а в пункт б одновременно выехали два автомобиля . первый проехал с постоянной скоростью.второй проехал половину пути со скоростью , со скоростью , меньшей скорости первого автомобилиста на 6км/ч , а вторую половину пути проехал со скоростью 56км/ч , в результате чего прибыл в b одновременно с первым атомобилистом . найдите скорость первого автомобилиста , если известно , что она больше на 45км: ч

Х - скорость первого
1 - расстояние от а до б
1/2 - половина пути
1/х=1/(2(х-6))+1/(2*56)  (умножим на 2*56х(х-6)=112х(х-6))
112(х-6)=56х+х(х-6)
112х-672=56х+х2-6х
56х+х2-6х-112х+672=0
х2-62х+672=0
D=62*62-4*672=3844-2688=1156  Корень из D=34
х(1)=(62-34):2=28:2=14  (не подходит по условию)
х(2)=(62+34):2=96:2=48 (км/ч)
ответ: скорость первого 48 км/ч

У творі “Міщанин-шляхтич” є багато персонажів, які хочуть жити за своїми правилами. Проте мій улюблений герой твору є Журден. Адже саме навколо нього крутиться увесь сюжет твору. Цей чоловік не був дворянином, але він мав багато грошей. Одного разу чоловік зрозумів, що у світі гроші нічого не рішають. Головним він вважав титул, і марив тим аби получити його. Він ніколи нежалів грошей, оскільки розумів, що маючи титул гроші непотрібні. Я вважаю, що це не так. Тому що, у теперішній час є багато людей, які мають титул але ними керують люди із грішми, оскільки ті не мають вибору.
Журден сильно марив аби здобути титул і саме через це піддавався багатьом обманам. Одною із його помилкою було те, що він видав заміж свою дочку за графа Доранта, бо це мав титул. Цим вчинком чоловік назавжди втратив довіру своєї дочки. Оскільки вона кохала іншого і хотіла вийти за нього заміж але аж ніяк не за графа. Але Журден був наполегливим і сказав шо у графа, є титул а у її коханого немає нічого. Він робив боляче усім аби здобути титул, але він його нездобув і був розчарованим своїм життям.Я вважаю, що Журден був не поганою людиною але життя без влади було для нього не достатньо. Він нерозумів, що не місце красить людину а людина красить місце. Але у нього було прагнення до чогось ноого і саме цього нехватає іншим у наш час і саме через це , я можу сказати, що Жкрден мій улюблений герой твору.

 Кажется, что мы находимся в каком-то подвале. под потолком горит электрическая лампочка, не в силах рассеять мрак, ее лучи с острыми, словно вырезанными из жести углами. В правой верхней части панно маленький светлый квадрат, словно окно наружу. Уже в эскизах Пикассо определил главные образы: агонизирующая лошадь, самодовольно- тупой бык, поверженный воин, мать с младенцем, женщина со светильником. Лошадь и бык – фигуры, традиционные для Пикассо, с детских лет знающего, что такое бой быков, что такое смерть. Рассмотрим фигуру матери с мертвым ребенком. Это образ, символизирующий смерть, горе матери, это горе всех матерей, выражение страшного отчаяния. Рука воина с обломком меча -аллегорическое напоминание о стойкости, о воле к победе.
Образ умирающей лошади с безумными от боли глазами – воплощение физического страдания.
Образ быка символизирует скорее всего не зло, а бездуховную мощь, которая равнодушна к добру и злу. Его проклинают за безразличие, благодаря которому и становится возможным фашизм.

Лампа под потолком – аллегория глаза – солнца. Но ужас, вместо зрачка сюда вмонтирована раскаленная металлическая спираль.

Женщина со светильником – аллегория человечности, красоты и добра, символ разума. Женщина со свечой оказывается здесь как бы из иного мира или другого времени и не может ничего изменить.
«Герника» - образ войны, которая уродует мир, лишает человека жизни и человеческого облика. Художник не показывает прямого носителя зла; неясно, откуда надвигается катастрофа, с кем нужно бороться и где можно обрести Поэтому ко всем обращен вопрос женщины со светильником: «Люди, что вы делаете с собою?»
Линия выражает здесь самим своим характером категории человеческой психики – ужас, боль и гнев. Рисунок точен и скуп.
«Герника» выполнена в стиле кубическо – сюрреалистических элементов.