Завдання 1 Із запропонованих слів вибрати ті, що характеризують відчуття. Предметність, цілісність, рецептор, інтенсивність, структурність, тривалість, чутливість, адаптація, осмисленість, якість, константність, вибірковість, узагальненість, подразник, обсяг, активність, аналізатор, сенсибілізація, апперцепція, синестезія. Завдання 2. Яка закономірність відчуттів проявляється в кожному прикладі: a) побувши у приміщенні, людина незабаром перестає відчувати запах горілого, хоча новоприбула виразно відчує його; б) ОM. Скрябін та М. А. Римський-Корсаков мали кольоровий слух, тобто чули звуки, забарвлені в різні кольори; в) орієнтування сліпоглухих у довколишньому спирається переважно на відчуття нюхові, рухові, вібраційні та відчуття дотику; г) під час обтирання обличчя холодною водою гострота зору пілота гача підвищилась; д) від посилення освітлення в залі звуки, що линули зі сцени, стали здаватися глядачам голоснішими. Виберіть той номер відповіді, у якому всі явища зазначено правильно. 1. а) зміна нюху, б) взаємодія аналізаторів, в) сенсибілізація, г) сенсибілізація, д) синестезія; 2. а) адаптація, б) синестезія, в) специфічна сенсорна організації, г) сенсибілізація, д) сенсибілізація; 3. a) адаптація, б) специфіка абсолютного слуху, в) трентвання чутливості, г) сенсибілізація, д) синестезія. Завдання 3. Змоделюйте по дві ситуації, у яких демонструються предметність, цілісність, структурність, константність, осмисленість та вибірковість сприймання. Завдання виконайте письмово. Завдання 4. Подайте у вигляді структурної схеми зміст сприймання як пізнавального психічного процесу. Завдання5 Створіть продовження розповіді: «Сутеніло. Йшов дрібний нудотний дощ. На трамвайній зупинці під однією парасолькою стояли дві дівчини. Вони про щось тихо розмовляли. Раптом…». Охарактеризуйте особливості творчої уяви за такими показниками: закінченість розповіді, яскравість та оригінальність образів, незвичність повороту сюжету, несподіваність кінцівки. Завдання 6. Укажіть, які прийоми створення образів були використані в наступних випадках: Русалка. Змій-Горинич. Людина-амфібія. Колобок. Килим-літак. Дон Жуан. Буратіно. Чарівна лампа Аладіна. Шапка-невидимка. Баба Яга. Дружній шарж. Повітряна куля. Чарівна паличка. Соловей - розбійник. Карикатура на буржуя. Підводний човен. Радар, локатор. Завдання7. Напишіть розповідь про Вашу групу. Кількість слів у розповіді може бути будь-яким, але слова повинні починатися з літер: НГОКНГОКНГОК. Завдання 8. Проаналізуйте наведені визначення уяви. Яке з них, на ваш погляд, найбільше повно відображає його сутність? Узагальніть ці визначення й сформулюйте комплексне поняття уяви. 1. Ільєнков Е.В. характеризував уяву як «постійне індивідуальне відхилення від уже знайденої й узаконеної форми». 2. Сутність уяви зв язується з переробкою у внутрішньому плані свідомості реальних зв'язків, відносин, властивостей об'єктів і явищ дійсності, з відшуковуванням у них нової структури або змісту, схованих зв'язків і сторін. 3. Виготський Л. С. даючи характеристику уяві, писав, що «уява не повторює в тих самих сполученнях й у тих самих формах окремі враження, накопичені колись, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень. Інакше кажучи, привнесення нового в плин наших вражень і зміна цих вражень так, що в результаті виникає деякий новий, раніше не існуючий образ, становить, як відомо, саму основу тієї діяльності, що ми називаємо уявою». 4. Рубінштейн С.Л. пов'язував уяву з нашою здатністю й необхідністю творити нове: уяву він описував як «перетворення даного, здійснюване в образній формі»: «Визначення уяви можна уточнити як створення нового образу з матеріалів, що збереглися у вигляді уявлень від минулих сприймань, як створення нового у формі ідеального». 5. Уява описується як активна діяльність продуктивно- творчого, конструктивного характеру. 6. На думку К. С. Станіславського: «Уяву створює те, що є, що буває, що ми знаємо, а фантазія - те, чого в дійсності ми не знаємо, чого ніколи не було й не буде». Завдання 9. Брушлинський А. В. заперечує специфіку уяви як особливої форми відбиття й пропонує зводити її до мислення. Йому належить формулювання парадоксу співвідношення мислення й уяви: «Якщо уява полягає в «створенні нових думок», то чим тоді повинне займатися мислення?…Якщо ж уява створює «нові чуттєві образи», то неминучий висновок, що у відчуттях, сприйняттях і уявленнях, як і у мисленні, людині не відкривається нічого нового, що, мабуть, абсурдно». Запропонуйте свій варіант розв'язання парадоксу А. В. Брушлинського.