В левой таблице приведены ситуации неэффективного планирования времени. Соедини каждую ситуацию (в левой колонке) с тем принципом планирования (в правой колонке), который нарушен. Ты забыл/ла о встрече, и твой друг обиделся на тебя. Установление временных границ (хронометраж! Ты не знаешь, сколько времени тебе потребуется на то или иное дело. Реалистичность (планируй только то, что действительно можешь сделать). Ты опоздал/ла на учебу, потому что долго одевался/лась. Рутинная работа (не забывай включать в план «детали» и «мелочи»: одевание, обед и т. п.). У тебя появилось много незапланированных дел, и ты не успел/ла подготовить домашнее задание. Письменная форма (в дневнике, мобильнике или на компьютере, но твой план обязательно должен быть зафиксирован). Ты записал в свой план: «Выучить итальянский язык за три дня», но не успел… Основное соотношение в планировании 60 : 40 (резервируй 40% времени на непредвиденные дела).

Відповідь:

Пояснення:

Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія

< Попер ЗМІСТ Наст >

Сприймання

Поняття про сприймання. Фізіологічні основи сприймання

В оточуючому світі існують не окремі властивості самі по собі, а предмети, речі, явища: не звуки, а предмети і явища, які відтворюють звук; не світло, а предмети, які світяться; не запахи, а об'єкти, що пахнуть. Тому на основі відчуттів повинен будуватися процес більш високого рівня, як процес відображення предметів в цілому в сукупності їх властивостей, інакше пізнання світу буде неможливим. Таким пізнавальним процесом є сприймання.

Сприймання - це психічний процес відображення в мозку предметів і явищ в цілому, в сукупності всіх їхніх властивостей та якостей при безпосередній дії на органи чуття людини

В основі сприймання лежать відчуття, але сприймання не зводиться до суми відчуттів. Ми сприймаємо, наприклад, класну дошку, а не суму зеленого кольору, твердості, прямокутності. Сприймаючи, ми не лише виокремлюємо групу відчуттів, а поєднуємо їх в цілісний образ, розуміємо його, застосовуючи для цього свій попередній досвід.

Сприймання протікає в зв'язку з іншими психічними процесами особистості: мисленням (ми усвідомлюємо те, що перед нами знаходиться), мовою (називаємо предмет сприйняття), почуттями (певним чином ставимося до того, що сприймаємо), волею (тією чи іншою мірою довільно організовуємо процес сприймання).

Відображаючи об'єктивну дійсність, сприйняття робить це не пасивно й дзеркально, тому що в ньому водночас заломлюється все психічне життя людини, яка сприймає.

Важливу функцію в процесі сприймання виконує друга сигнальна система, яка визначає зміст людського сприймання. Завдяки мові та мисленню сприймання людини відрізняється від сприймання тварин

Слід відмітити, що спеціальних органів сприймання немає. Матеріалом для нього є інформація, яка надходить від аналізаторів, причому в їх комплексній дії. Первинний аналіз, який відбувається в рецепторах, доповнюється складною аналітико-синтетичною діяльністю мозкових відділів аналізаторів.

Фізіологічною основою сприймання є умовно-рефлекторна діяльність