Ідейно художній аналіз вірша максима рильського"троянди і виноград" "мова"

          проаналізувати вірш «троянди і виноград» можна так:       тема: розповідь про ліричних героїв, які усвідомлюють працю як акт творчості.         ідея: возвеличення поетичного натхнення та творчої особистості.         вид: філософська лірика.         художні засоби:         епітети:   утомлена дівчина, дбайлива мати, допитливий юнак, над чорним ґрунтом, полум’я червоне.         порівняння: мак переливається, мов полум’я червоне.         метафори: і музику валку, що ніжно серце тисне; у щастя людського два рівних є крила.         римування: абаб (перехресне).         вірш  «мова»  можна  проаналізувати  так:         тема: розповідь про те, що найціннішим скарбом нашого народу є його мова.           ідея: заклик уважно ставитись до свої мови, зберігати її чистоту та дбати про неї.           вид: громадянська лірика.           художні засоби: епітети: виноградної лози, живим життям, розумний садівник           порівняння:           як парость виноградної лози           метафори: кожне слово – це перлина, достиглий овоч у грінченка й даля.             у творі наявні імперативи (наказові слова), які вказують на те, що поет закликає дослухатись до його порад.

Меня зовут вика, мне 12 лет. как вы уже знаете, имя виктория-означает победа, я хочу внести свой вклад в становление нашего отряда, и хочу вас к победе, в первую очередь, в борьбе с самим собой. я люблю готовить, люблю, и готовлю классную музыку на тарелках, ударниках, подавая ее под сладким соусом эмоций, которые дарю слушателю и приправляю звонким пением моего голоса! скучно вам со мной не будет! мисс отряда должна уметь делать всё, в том числе и танцевать. на дискотеке никто не останется без моего внимания, я самому застенчивому человеку нашей смены почувствовать себя нужным. наша жизнь театр-и я хорошо справляюсь со своей ролью, потому что занимаюсь в театральном кружке, но, несмотря на это я проявляю искренний интерес к каждому из вас! почему я прошу вас проголосовать за меня? потому, что я постараюсь пробудить чувство нужности каждого человека в нашем отряде, ведь каждый из вас достоин самых верных друзей и самых искренних чувств в ваш адрес!

Новела "Сойчине крило" належить до пізньої прози І. Франка. До твору подано підзаголовок "Із записок відлюдька". Проблематика цієї новели має екзистенційний характер, бо автор порушує не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а проблему людського буття взагалі. Хома — Массіно стає відлюдьком, свідомо відмежувавшись від людей, заховавшись за витворами культури. Він трагічно смакує своє одинацтво, із захватом думає про те, що в нього є окреме, інше життя, про яке ніхто не здогадується. У кабінеті "відлюдька" "зо стін глядять артистично виконані портрети великих майстрів у штуці життя: Гете, Емерсона, Рескіна". Життєвим кредо Хоми стає "Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі!" Це ніби втеча від самого себе, створення ілюзорного світу, плекання власного зовні спокійного самотнього життя, але життя без мети і, слід гадати, без майбутнього. Така позиція героя є свідомою, але ж це самообман. Невипадково в новелі зображено передноворічний час, що виступає як символ змін. Власне, через кілька годин Хома хоче остаточно позбутися своїх спогадів, що все одно бентежать душу, хоч і намагається він організувати своє життя за принципом "артиста життя" (за філософією Епікура, "Мудрий є артист життя", тобто світ, з якого вилучено страждання, є атараксією — душевним спокоєм, якого може досягти мудрець). Так само тікає від себе й Манюня, від свого справжнього кохання, з тихого лісу у вир життя злочинницького світу. Тікає, бо, на її думку, не вірить у її кохання Мессіно, не відповідає саме так, як вона відчуває. Хоч, швидше за все, вони не чують один одного, а прислухаються до себе, до своїх поривів.