Що було б далі якби постановка п'єси мала блискуче завершення? (тореадори з васюкiвки твiр

"ай дитина ж то вийшла - на славу! повновиде, чорняве, головате,  тiльки якесь невеселе, вовчкувате, тихе." "оце, було,  мотря чи оришка скаже: "подай, чiпко, води! " або - ножа, або -   - то вiн i почне: "а де ж воно лежить, чи стоїть? " отак розпита? , повагом  устане, повагом пiде, пiднiме й повагом " "дуже любив чiпка казки слухати. в казках його зроду розумна голова  знаходила немалу роботу. " "та не такий же й чiпка вдався, щоб його можна було бiйкою спинити.  спершу-таки боявся матерi, а далi - звик уже й до бiйки, хоч як вона  глибоко iнодi в серце впивалася, до живих печiнок ой, злий же  вiн був тодi! ой, лютий! вiн би змiг, - матерi очi видрав, або сам собi що  заподiяв, якби не "

Драконячі закони», на жаль, панують саме в князівстві люботин, де, власне, й відбувається дія твору. за традицією, лицар повинен знищити дракона, тому князь скликає воїнів звідусіль, аби вони, зібравшись докупи, убили хижака. найсміливіший же стане чоловіком прекрасної князівни настуні. побачивши, що дракон не має наміру битися, бо не хоче завдати комусь шкоди, підступний князь вигадує інший спосіб досягти мети: він вирішує потоваришувати із драконом і змусити його чинити так, як цього хоче володар. його наміри здійснюються. грицько вважає князя своїм другом, заради якого він здатен на самопожертву. дракон погоджується битися з лицарями й загинути від зброї воїна лавріна, аби догодити князеві та «урятувати» майбутнє люботина — своєї батьківщини. наставник і вчитель дракона, старий пустельник казав: «життя володаря не варте й одного рядка поета». але грицько не зважає на ці слова й жертвує собою заради, як йому здавалося, друга — князя, заради князівни настуні, у яку встиг закохатися. але вбивство дракона не приносить миру та спокою в князівство, а лише пробуджує лихі і це, врешті, розуміє й сам володар. читаючи повість, ми розуміємо, що проблеми, які порушив автор, є гостро актуальними в наш час. адже «драконячі закони», на жаль, панують і в сьогоденні. добрі, чесні, відверті, порядні люди часто потерпають від підступних «володарів життя». у сучасному важко виживати романтикам-поетам, яких долають зухвалі прагматики. а нових «князів» мало цікавлять митці, для них важливими є передусім влада та особистий престиж.