Увірші запові шевченко зветається до кого? ?

Увірші заповіт т.г.  шевченко зветається до народу

кожна людина має крила. не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. вони невидимі - духовні - і (за трактуванням ліни костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і   мрії.

ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх

і ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.

Цінуй своє щастя поки живий.

Живи, радій, кохай;

Живи – твори життя,

Сій мир і злагоду межи людьми.

За здоров’я дбай,

Трудись в задоволенні від достатку.

Плач зі всіма від радості.

Плач разом зі мною у блаженстві.

Плач у розумінні,

Що гнів, гординю,

Жадність і злобу

Полишив вже позаду.

Хай і негаразд, який вводить нас в напругу

Буде пружиною, що штовхає життєвий клапан

На пошуки істини і сенсу,

Бо щастя так усім нам треба…

Частіше говори:

«Світе, ти красивий у весні…»

Частіше говори:

«Я відчуваю благоговіння в літі…»

Частіше говори:

«Я бачу богатство восени…»

Частіше говори:

«Я знаю мудрість твою Природо … у зимі».

Подаруй всім щастя в щасті.

Прийми усе, як є…

Бо саме це дає нам зрозуміти:

яке це щастя – жити і творити.

Объяснение: