Скласти анкету івоніки. о. кобилянська "земля"

Івоніка федорчук – від природи спокійна і лагідна людина, працьовитий хлібороб і люблячий батько. добре знаючи, що «чоловік без землі нічого не варт», він усе життя важко працює, щоб придбати землю. земля для івоніки  становить смисл його життя. віддавши все землі, що може віддати їй людина, він змушений і тепер щоденно наполегливо працювати для того, щоб триматися на ній, щоб не потрапити до лав безземельних селян. говорячи, що «ми, наче чорні воли, тягаємо з ранку до ночі», івоніка думає не про те, щоб полегшити свою працю, а про те, щоб більше енергії, більше сил, більше працьовитих рук віддати землі, бо «руки, за його висловом, - то все наше багатство, то наше добро, то наша скарбона».

питання сенсу життя - це одвічне запитання, яким людина переймається із давніх-давен. філософи, митці, представники найрізноманітніших наук в усі часи вирішували його по-різному. одні вважали, що життя -й і,е постійна боротьба за власне існування і добробут (пригадаймо, наприклад, слова л. костенко: «життя, мабуть, цо завжди колі»), інші стверджували, що людина .живе на землі у тому, щоб творити, виражати собі у мистецтві

для поезії василя симоненка характерні прояви української класичної традиції. провідним мотивом творчості поета є любов до своєї україни, котру він називає матір'ю.

майже кожним своїм віршем ліна костенко нагадує нам, що життя – це цінний дарунок, що це велика відповідальність, важка праця мозку і серця, вічна боротьба добра і зла. поетеса весь час нагадує, що ми люди, що саме від нас залежить, яким буде світ, що нас оточує, яким буде життя. вона нагадує кожному про його неповторність і індивідуальність, про те, що кожний з нас – людина, вінець творіння, і що ми маємо берегти

1)звертання:   «гей, нові колумби й магеллани», «кораблі», «украї», «друзі».

2)риторичні оклики: «напнемо вітрила наших мрій! » «кораблі! шикуйтесь до походу! »«нидіє на якорі душа! » «півень землю всю не розгребе! » «шкварити байдужість на вогні! »

3)риторичні запитання: «хто сказав, що все уже відкрито? нащо ж ми народжені тоді? » «як нам помістити у корито наші сподівання молоді? »

4)метафори:   «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».

5)епітети:   «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».

6)тавтологія:   «відкрито вже відкрите».