Твір розповідь про тварину з якоюсь подіею

Моя улюблена тварина -- кішка. я з дитинства хотів мати кота. і, нарешті, моя мрія збулася -- у мене удома з'явився сіамський кіт кузя. у кузи світло-коричнева мордочка, темні вушка, лапки і довгий смугастий хвіст; гнучке подовжене тіло, велика кругла голова, на мордочці щетинисті вуса, борідка і яскраво-блакитні очі. колір очей міняється, коли він злиться або погрожує, зіниці стають то червоні, то зелені. уші у кота завжди насторожі; вони уловлюють щонайменший шерех.  кузя -- тварина вередлива. якщо у нього гарний настрій, він грає, дозволяє себе гладити, дозволяє іншій тварині є зі своєї миски, але якщо у нього поганий настрій, він попереджає про це своєрідним нявканням, тоді його краще не чіпати. кузя серйозний, бійцівський кіт. коли ми були в селі, він бився з усіма котами. першим у бійку він не вступає. спочатку він як би попереджає: виє осоружним голосом. майже на сто вісімдесят градусів повертає шию; шерсть у нього встає дибки, а хвіст "перетворюється" на розбещену щетинисту щітку. жалості до суперника у нього немає. він б'ється до тих пір, поки не утече. кузя -- дуже розумний кіт. він навчився лапами відкривати холодильник; дверці шаф. якщо вхідні двері не закриті на замок, то він висітиме на ручці до тих пір, поки двері не відкриються. кузя любить дивитися телевізор, полювати на ящірок, жаб, птахів. та все ж він дуже добрий кіт і любить своїх хазяїв. мені дуже подобається наш кіт. 

Твір Винничука Юрія "Місце для дракона" не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.

Гіркий досвід героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернятка добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід  робити чистими руками, не заплямованими людською кров'ю.

Ця повість  підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з'ясувати для себе, що є добро, а що - зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати. Твір змушує нас замислитись і над загальнолюдськими проблемами: чи може зло породити добро, чи кожен гріх можна спокутувати, що керує вчинками окремих людей?

Объяснение:

Любіть Україну!» — патріотичний вірш Володимира Сосюри, написаний в Києві у травні 1944 року.

Даний вірш — своєрідна поетична сповідь В. Сюсюри, у якій подано образ «вишневої» України. Компонентами цього образу є все, що оточує нас з раннього дитинства і аж до смерті, що живе в нас, дає натхнення, надає самобутньої ментальності. Україна для ліричного героя присутня всюди: «у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, й пташині, в кривеньких тинах, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі…».

Объяснение: