Лист-побажання з твору "звук павутинки"

Дорогий , я не дуже добре тебе знаю, та вже з першого нашого знайомства я зрозумів, що ти дуже хороша людина. на перший вигляд-ти сама звичайна людина. та коли я познайомився з тобою, я зрозумів що я помилявся. мене дуже розчарувало те, що в тебе ця жахлива хвороба'білокрів'я'. якби я міг, я б зробив так, щоб ніхто не зазнавав такого, як ти. мої побажання для тебе- залишатись таким ж привітним та веселим, який ти є тепер. неважливо де ти будеш- на землі чи на небі, але для мене ти завжди будеш найкращим другом та порадником.

найдорожче для кожної людини місце те, де вона народилася, де народилися її батьки – тобто батьківщина. саме тут людина почала ходити, розмовляти, вчитися справедливості, доброти, посадила першу квіточку, вперше побачила веселку.для мене такою землею є україна – найкраща країна у світі. я люблю свою країну, її степи, ліси, гори, села і міста, її народ. тепло рідної домівки зігріває за сотні кілометрів. людина у чужій країні зможе жити, працювати, але завжди тужитиме за батьківським домом, за рідною мовою. удома усе здається кращим і природа і люди. тож не дивно, що в розлуці зі своєю вітчизною людина почувається незатишно.я вважаю, що ми повинні бути гідними дітьми своєї вітчизни. батьківщину не обирають, вона як мати, завжди одна.ну как то так =)

  діалог на тему "розмова після перегляду фільму" пропоную скласти так: - марусю, чи сподобався тобі фільм "тіні забутих предків"? - так, галю, дуже сподобався. проте він мені видався якимось моторошним. - чого? - тони фільму досить темні, а музика надає таємничості. - мабуть, ти права. - а тобі як? - я вражена гуцульським колоритом. як вдало підібрані одяг акторів, музика, краєвиди. мені здається, що режисер довгу трудився над цим шедевром. - звичайно, якщо враховувати можливості кінематографу у минулому. - а яка історія! це ж наші українські ромео та джульєтта. - як влучну ти зауважила. обов'язкову пораджу передивитися цей фільм батькам. - і я. дякую за розмову. я маю йти. - бувай!