Що росте та без кореня? що біжить та без повода? що цвіте та без цві

Ой біжить, біжить мала дівчина, а за нею русалочка: — та послухай мене, красна панночко, тобі три загадочки. як угадаєш — до батька пущу. не вгадаєш — до себе візьму. ой що росте без кореня, а що біжить без повода, а що цвіте да без цвіту? — камінь росте без кореня, вода біжить без повода, папороть цвіте без цвіту. панночка загадочок не вгадала — русалочка панночку залоскотала.есть такой вирш растет коса  бегут года  цветет краса

Із сивої давнини, через століття долітають до нас голоси, у яких звучить палка любов до рідної руської землі. у геніальному давньому літописі "слово о полку ігоревім" руська земля усвідомлюється як щось єдине, як надбання народу, що йде від одного кореня, незважаючи на чвари та існування різних князівств. душа автора "" невіддільна від рідних просторів і туманів південно-руських пагорбів і безмежних степів. природа живе та дихає в "слові", разом виступає з воїнами-русичами, які перегородили "великі поля черленими щитами". вона радіє разом із ними перемозі, сумує під час поразки. не перестає дивувати нас земля наша багатьма озерами, ріками та джерелами, високими горами, дібровами, просторими полями, різноманітними звірами та птахами, містами великими, селами чудовими. любов до батьківщини водила пером автора цього безсмертного твору. "слово о полку ігоревім" у наш час, час соціальних і національних конфліктів, звучить як духовний заповіт наших давніх пращурів. це "золоте слово" вчить нас любити свою батьківщину і зберігати її єдність. тема твору:   зображення невдалого походу князя ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні). ідея твору:   заклик до єднання, любові до рідної землі. «слово про похід ігорів» – не тільки найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, але й зразок героїчного епосу народу. невідомий автор закликає берегти й любити русь-україну, примножувати її багатства.

Відмінне: (зовсім інші сюжети, персонажі) "катерина" тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. "наймичка" тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати  своє материнство. спільним є пробоематики цих двох творів: любов і страждання; батьки і діти; моральні закони тогочасного суспільства, їх порушення; честь і безвідповідальність; крах ілюзій + є елементи народознавства. + однаковий жанр —  соціально-побутові поеми + той сами літературний рід:   ліро-епос.