Твір-роздум за що народ шанує пісні марусі чурай

Атаів подих, слухала уся розповіді дяка про життя його в полтаві. але не сміла сказати про себе: це тільки її страждання, це тільки її життя. дорогий вони бачать міста і села, які стали болем і славою україни. тут пролилася кров за волю україни. там відступало військо остряниці. тут села збив копитами кончак. тут війна знищила стільки людей, що й переночувати ні до кого попроситися. це тут схопили колись наливайка, який був молодий і красивий. і жив, і вмер, як личить козаку. за те, що він боровся: за те, що він боровся за свободу, його спалили. а от уже й лубни - столиця страшного яреми вишневецького. немає тепер палацу на замковій горі, і живе пам'ять про злочинний мучителів власного народу, ганьбою вкрите це ім'я. в історії свої уроки. відпочиваючи в одному з порожніх будинків, дяк пригадує все, що знав про вишневецького, про оточуючих селах. страшні картини обпаленої землі, понівеченої війною, примушують усю на час забути про особисте горе: серце знову плакати навчилось на цій дорозі в київ із лубен ? ! і ось в її душі народжується пісня про байду та вишневецького. дяк здивований: а ти співаєш - душу всю проймає. бувають, може, й краще голоси, але такого другого немає! туди й по сходилися паломники.

Для одних людей — це скарб неоціненний, для інших — річ, як і тисячі речей повсякденного побуту, для третіх — данина моді, розкіш, додаток до хатнього інтер'єру. є й такі, для яких книжка нічого не значить.  шана й любов до книги починається з колиски, йде від батька-матері. сім'я, в якій не читають книжок, — духовно неповноцінна.  та й як можна не любити книгу? з давніх-давен люди намагалися писати. звичайно, в них не було паперу, його замінювали стіни печер, камені, шкіра вбитих тварин. потім люди навчилися виготовляти книги з глини. але на них незручно було писати, вони були дуже важкі. та людина поступово удосконалює книгу. справжній папір, схожий на сучасний, люди навчилися робити дві тисячі років тому.  сьогодні книга скрізь із нами. і в книг, як і в людей, своє життя, своє минуле і майбутнє. є книги, які приваблюють до себе читачів будь-якого віку. 

3) на одном острове стоит яблоня с мальчиком, а на другом — больница с бабушкой. между островами мост. мальчику надо принести бабушке 2 яблока, но мост выдерживает только одного мальчика и одно яблоко. после того, как мальчик пройдет, мост разрушится. а в воде водятся акулы. как ему перенести яблоки? ответ: мальчик будет жонглировать 4) тюрьма. вокруг тюрьмы обводная река. 3 зека планируют побег в разное время, друг о друге не знают. 1-й зек сбегает из тюрьмы, плывёт через реку, неожиданно его съедает акула. умер 1-й зек. 2-й сбегает, плывёт через реку, вдруг его заметила охрана тюрьмы, быстро подплыла на катерах, оглушили его, вытащили за волосы и застрелила при попытке бегства. умер и 2-й зек. 3-й зек сбегает. переплывает через реку, ничего ему не помешало, побежал дальше и исчез. сбежал 3-й зек. вопрос: где я тебя обманул в трёх местах? если отгадаешь все три обмана, угощу пивом. ответ: 1) в реке не акул 2) зеки лысые 3) не угощу я тебя 5) марина мечтала о шоколадке, но ей на покупку не хватало 10 рублей. вася тоже мечтал о шоколадке, но ему не доставало всего 1 рубля. дети решили купить хотя бы одну шоколадку на двоих, но им все равно не хватило 1 рубля. какова стоимость шоколадки? ответ: стоимость - 10 рублей ( у марины нет денег вообще ) 6) что в нашей жизни всегда увеличивается и никогда не уменьшается? ответ: возраст 7) как число 666 увеличить в полтора раза, не производя над ним никаких арифметических действий? ответ: написать на бумажке 666 и перевернуть её вверх ногами 8) какое слово можно записать справа налево, развернуть вверх ногами, отразить зеркально, и оно всё равно останется неизменным? ответ: оно 9) чем можно поделиться только один раз? ответ: секретом 10) как «да» произнести как «нет»? ответ: может быть 11) что невозможно удержать и десяти минут, хотя оно легче пёрышка? ответ: дыхание 12) не верблюд, а плюётся. не калькулятор, а считает. не радио, а вещает. ответ: человек 13) советским дворникам взяли и укоротили метлы. зачем? ответ: советские дворники любили постоять опершись на метлу.