Учому на думку тараса григоровича шевченка виявляється справжній патріотизм

Тарас шевченко коли ще лишень народився його спіткала тяшка доля.в нього швидко померла мама бо була хвора.його тато найшов мачуху.тарас любив малювати і писати вірші.але його мачуха не дозволяла цього робити.і жорстоко карала.тарас не слухав її і ховався за кущем і малював і писав вірші.він не злякався.помер батько.мачуха його вигнала. ось така тяжка тарасова доля.       

Особистість –це багатогранна жива істота, якій притаманні всі характерні якості людини. У кожній людині є своя незвичайна особистість яка формується з самого народження й розвивається на протязі всього життя дитини. По–перше, особистість у кожного індивідуальна, неоднорідна та різнокольорова по- своєму, формування особистості дитини, це дуже складний процес, що дуже важливо у ньому це правильне й вчасне виховання. Адже найголовнішу роль відіграє саме виховання. Не можна не згадати, соціальну–побутову сентиментальну реалістичну провість « Маруся» у якій головна героїня дівчина Маруся. Саме клопітке виховання батьків посприяло тому, що ця дівчина виросла дуже старанна, добра, чемна, а головне працелюбна та вихована чистою душею. Тому виховання грає тут основну роль. По-друге, виховання особистості притаманні не тільки батькам, але й більше навколишньому світові, людям які нас оточують та підтримають.Тому однією з головних ролей є також і виховання навколишнім світом. Яскравим прикладом цього може стати історія, яка трапилася зі мною. З мого товариша Михайла завжди брали приклад всі. Як дорослі, так малі, адже він відрізнявся серед усіх своєю скромністю та наполегливістю, працею та великою працелюбністю. Цій поведінці великою мірою посприяло правильне виховання дитини й формування її особистості. Отже, чинники у формуванні особистості повинні переважати лише позитивні й гарні, бо виховання особистості це один з її основних та важливих етапів до життя в цьому світі.

Прочитавши твір, багато хто задає собі питтаня -вона героїня чи зрадниця? 

У кожного своя думка,але я вважаю,що Маруся Богуславка - патріотка своєї Батьківщини. Вона до козакам-невільникам,які тридцять три роки просиділи у темниці ,вибратися і повернутися додому. 

Та хтось скаже,що Маруся Богуславка зрадила свою Вітчизну,бо до своїм землякам,проте сама з ними не повернулася. Вона боялася осуду,бо зреклась християнської віри і стала мусульманкою. Дівчина не змогла залишити дітей і чоловіка, за словами з пісні,Маруся,звикладо чужини: 

Бо я вже потурчилася, 

Побусурменилася 

Для розкоші турецької, 

Для лакомства нещасного. 

На мою думку,Маруся Богуславка все таки патріотка свого краю,але не повернулася додому,бо мала обов'язок перед своєю родиною і на її місці так вчинив би кожен.