Записати сим"ю сашка із твору "зачарована десна". нужно

дід семен,прабаба марусина,батько і мати

Найбільша захисниця краси — михайликова мати. то вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.  ганна іванівна, мати михайлика, була неписьменною жінкою. для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. мати михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село.  сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і михайлика. і дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною.  у праці ганна іванівна знаходила свою найвищу радість: « свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. і дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на чумацький шлях, на стожари і на отой віз, що народився із дівочих сльозин». 

Такий само чесний, працьовитий, волелюбний народ живе на українській землі, чиєї "правди сила ніким звойована ще не була зазвучало слово безсмертної народної мови, якої можна навчатися інакше кажучи, мови, якої можна вчитися у всього, що зветься рідним краєм - україною.не завжди легко жилося українському народу, та завжди справжні сини свого народу любили неньку-україну. багато скрутних часів зазнала вона протягом своєї героїчної і трагіч-ної історії. знала поневолення і війни, та знову і знову ставав на її захист україни народ, нищив ворогів і відбудовував міста і села, бо любили справжні українці свою батьківщину попри все.для того, щоб бути патріотом своєї держави, треба не співати п'яними голосами "ще не вмерла..", а потім тікати за кордон, щоб "тинятись по чужбинах, аж доки дідько всіх не забере  і не обвинувачувати у своїх негараздах інші народи - ніколи цього не робив такий беззаперечний патріот, як тарас шевченко, або о. гончар, що казав: "ми поважаємо патріотизм кожної нації, бо ми самі патріоти".треба бути відданим їй серцем і працювати, щоб розквітла вона ще пишніше, ніж зараз. кожен з нас може зробити у цю справу свій внесок.головне, пам'ятати "яких батьків ми діти" і любити батьківщину більше, ніж власний добробут.